Кіпрська конвенція: наслідки для українського бізнесу

8 листопада 2012 року у рамках офіційного візиту Президента України Віктора Януковича в Республіку Кіпр була підписана Конвенція між урядом України і урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування і запобігання податковим ухиленням відносно податків на прибутки і майно. Як очікується, Конвенція сприятиме вдосконаленню договірно-правової бази торговельно-економічної і інвестиційної співпраці між країнами, а головне - запобіжить "витоку" капіталів з України, чому упродовж багатьох років сприяла Угода між урядами Кіпру і СРСР про уникнення подвійного оподаткування від 29 жовтня 1982 року.

Аналізуючи підписаний документ, директор консалтингової компанії Solano Лана Голян виділяє три основні напрями змін, які торкнуться ведення бізнесу з кіпрськими компаніями після набуття чинності Конвенції.

1. Зміни у визначенні постійного представництва

Поняття "постійне представництво" узгоджується з українським внутрішнім законодавством і іншим Конвенціями, ратифікованими Україною. Постійним представництвом, зокрема, не являються дії через брокера, комісіонера або агента з незалежним статусом, за умови, що ці особи діють у рамках своєї звичайної діяльності, крім випадків, коли діяльність агента здійснюється повністю від імені цього нерезидента і у відносинах між нерезидентом і агентом встановлюються умови відмінні від звичайних. Це означає, що дії, здійснені "по генеральному (загальною) дорученню" можуть привести до визнання постійного представництва в Україні. На практиці, більшість кіпрських компаній вже років п'ять не надають "генеральних" доручень для запобігання втраті статусу резидентности на Кіпрі.

2. Зміни ставок оподаткування прибутків, отриманих з джерел на території іншої договірної держави

Основну увагу український уряд приділив ставкам вживаного податку при виплаті прибутків. Якщо раніше пасивні прибутки у вигляді дивідендів, відсотків і роялті підлягали оподаткуванню тільки в країні одержувача таких прибутків, а не в країні виникнення, то згідно Конвенції, такі прибутки можуть оподатковуватися і в країні їх виникнення. При цьому, передбачені граничні розміри ставки податку на репатріацію.

Так, у відношенні дивідендів передбачена ставка податку 5 % - якщо материнська компанія володіє більше 20 % дочірньої компанії, або інвестувала мінімум 100,000 євро в придбання акцій, долею дочірньої компанії. У інших випадках гранична ставка податку на репатріацію складе 15 %. "Таким чином, регулятор розділив середній і великий бізнес, надавши пільги останньому. "Тепер Кіпр виявиться на одному рівні по податкових перевагах з більшістю європейських юрисдикцій, угодами з якими також передбачена 5 % ставка при "кваліфікованій" участі і 15 % в інших випадках. Явну перевагу матимуть угоди з Нідерландамиу угоді з якими передбачена 0 % ставка при 50 % безпосередній участі в капіталі української компанії на суму не менше 300,000 доларів"- розповіла юрист.

У відношенні прибутків від відсотків Конвенцією передбачена гранична ставка утримуваного податку в розмірі 2 %. Можливістю застосовувати нульову ставку можуть похвалитися компанії Великобританії і Швейцарії (у відношення останньої ставка діє, якщо позика отримана від банку або фин.установи). Л. Голян припускає, що деяка частина бізнес-структур переорієнтовує договори позики на компанії, зареєстровані в Сполученому Королівстві.
Дохід від роялті підлягає податку на репатріацію в розмірі що не перевищує 5 %, якщо роялті виплачуються за використання авторських прав на наукові твори, патентів, торгових марок, секретних формул, процесів або інформації про промисловий, комерційний, науковий досвід. У випадку з іншими правами інтелектуальної власності, включаючи комп'ютерні програми, утримуваний податок не повинен перевищувати 10 %. Тут конкуренцію Кіпрської конвенції складуть знову ж таки угоди з Великобританією і Нідерландами, а також з Австрією, Німеччиною, Канадою, і Швецією.

При виборі юрисдикції для реєстрації прав інтелектуальної власності важливо оцінювати не лише укладену з Україною угоду, але і внутрішнє оподаткування в країні одержувача роялті, радить юрист. Так наприклад, незважаючи на нульову ставку, передбачену Конвенцією з Великобританією, отримані британською компанією роялті підлягають обкладенню корпоративним податком по ставці 20 % (для малих і середніх компаній). В той же час, виплата роялті на користь Кіпрських компаній за умовами Конвенції, підлягає податку на репатріацію в Україні 5 % або 10 % і при цьому, сплачений в Україні податок може бути зарахований в рахунок сплати податку на Кіпрі.

3. Удосконалення процедури обміну інформацією з податкових питань

Надання інформації по запиту компетентних органів передбачене статтею 24, яка відповідає Модельній конвенції ОЭСР про обмін інформацією з податкових питань. Право на отримання інформації мають органи влади (в т.ч. суди і адміністративні органи), зайняті оцінкою, збором або примусовим стягненням, судовим переслідуванням, розглядом апеляцій відносно визначених Конвенцією податків, а також органи нагляду і контролю. При цьому, компетентні органи прошеної сторони не можуть відмовити у наданні інформації виключно на тій основі, що інформація належить банку, фінустанові, призначена уповноваженій або довіреній особі, або ж торкається майнових доль в компанії, або ж з причини, що немає національного інтересу в такій інформації. Ця норма зачіпає, передусім питання конфіденційності бенефіціара.

Незважаючи на загальні зміни, деякі норми Конвенції залишилися без істотних змін, відмічає Л. Голян. Так, дохід від відчуження нерухомості підлягає оподаткуванню в країні його місцезнаходження; дохід від реалізації (продажі) рухомого майна, в т.ч. морських і повітряних судів, а також інших видів майна - в країні продавця. Таким чином, дохід від продажу акцій, доль, корпоративних прав і інших цінних паперів кіпрською компанією підлягає оподаткуванню на Кіпріде, як відомо, дохід від розпорядження цінними паперами звільнений від оподаткування.

ВИСНОВКИ

В цілому, незважаючи на введені обмеження, Кіпр залишається унікальною холдинговою юрисдикцією, зокрема для України. Аналіз підписаної Конвенції в співвідношенні з іншими двосторонніми Конвенціями, безперечно показує, що організація бізнесу за допомогою кіпрських структур може змінитися зважаючи на підвищення ставок податку на репатріацію. Проте Кіпр все одно займатиме лідируючі позиції в якості холдингової юрисдикції і основного інвестора в Україну завдяки лояльному національному законодавству. А уміла побудова холдингових структур з урахуванням вимог українського і кіпрського законодавства, дозволить застосовувати внутрішньогруповий залік збитків, сто у результаті може привести до нульового оподаткування усієї холдингової структури.