4 листопада 2012 року набув чинності Закон № 5405 - VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно виконання господарських зобов'язань" стосовно недійсності кредитного договору.
Цей Закон, як очікується, внесе порядок у взаємини позичальників і кредиторів. Проте вже зараз очевидно, що він буде на руку в першу чергу банкамвідмічає партнер LPGroupадвокат Валентина Смолякова.
Не секрет, що в останні роки банки зіткнулися з хвилею неповернення засобів - як з боку фізичних осіб-боржників, так і з боку компаній і приватних підприємців. У зв'язку з недостатньою врегульованістю питання про повернення боргів, використовувати законні методи повернення засобів стало проблематично. Побічним наслідком цього став "розквіт" колекторних фірм.
Основні зміни Закону торкнулися наслідків визнання недійсними кредитних договорів і договорів запоруки майнаякі забезпечували виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором.
Згідно ст. 216 ГКУ, наслідком визнання угоди недійсною є двостороння реституція, тобто кожна із сторін зобов'язана повернути іншій стороні в натурі усе, що вона отримала у виконання цієї угоди, а у разі неможливості такого повернення, відшкодувати вартість отриманого за цінами, існуючими на момент відшкодування.
Законодавець при визнанні недійсними кредитних договорів і договорів запоруки для захисту кредитора передбачає додаткові наслідки визнання угоди недійсноївідмічає В. Смолякова. Зокрема, Цивільний кодекс доповнений статтею 1057-1, згідно якої у разі визнання недійсним кредитного договору, суд самостійно визначає грошову суму, яка має бути повернена кредитодателю і за його заявою накладає арешт на забезпечене запорукою майно позичальника або поручителя. Визнаючи недійсним договір запоруки, яка забезпечувала виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором, суд за заявою кредитодателя накладає арешт на майно, яке було предметом запоруки.
|
Валентина Смолякова |
Попередня дія Закону про накладенні арешту на майно повинно поширюватися тільки на позичальників - юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців. Як відмітила експерт, при підготовці Закону до другого читання з нього були виключені вказані умови. Тепер усі ці новації торкаються також і фізичних осіб.
Вказані законодавчі зміни спрямовані на посилення захисту прав кредиторів, оскільки у зв'язку з їх прийняттям боржники вже не зможуть почати процедуру визнання недійсними договорів і виводити своє майно з-під запоруки банку.
Єдиним позитивним моментом для боржників, на думку В. Смоляковой, являється зниження в три рази комісійної винагороди організації, яка проводить публічні торги, - з 15% до 5% вартості реалізації майна.
Читайте також: Експерти розкритикували проект відносно наслідків недійсності кредитних договорів, Закон про захист кредиторів знищив права клієнтів фінустанов.
