Як відомо, відповідно до Закону "Про охорону праці" державний нагляд за дотриманням законів і інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють:
- центральний орган виконавчої влади по нагляду за охороною праці - Державна інспекція з питань праці;
- спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки - Державний комітет ядерного регулювання;
- спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки - Департамент пожежної безпеки;
- спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці - Санітарно-епідеміологічна служба Мінохоронздоров'я.
Особливе місце по нагляду за законністю у сфері охорони праці займають органи прокуратури, що здійснюють загальний нагляд за дотриманням законності, у тому числі і в цій сфері.
Втім, як вказує Наталія Руденкостарший юрист ЮФ Constructive Lawyers, основи для проведення перевірок з вказаних питань на законодавчому рівні не врегульовані. Як правило, приводом для проведення перевірки суб'єкта господарювання інспекцією по охороні праці є скарги і заяви громадян, чиї права були порушені, а також невиконання вимог про обов'язкове надання інформації в органи влади про стан роботи по охороні праці. Залежно від підстав і цілей перевірки вони можуть бути: оперативними (впродовж робочого дня), цільовими (група інспекторів аналізує конкретні питання, може зайняти декілька днів)а також комплексними (детальна перевірка за участю різних фахівців).
Інспектори Державної інспекції з питань праці мають право безперешкодно здійснювати перевірки у виробничих, службових і адміністративних приміщеннях працедавців, а також робочих місць співробітників, розташованих поза цими приміщеннями. За результатами перевірок видаються приписи про усунення недоліків, у разі виявлення порушень складаються протоколи про адміністративне правопорушення або спрямовуються матеріали в прокуратуру для ухвалення рішень про порушення кримінальної справи.
Інспектори по нагляду за охороною праці мають право забороняти, припиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, транспортних і інших засобів праці, виконання певних робіт, реалізацію продукції, а також відміняти або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, що створюють загрозу життя працюючим. Аналогічні повноваження мають інспектори санітарно-епідеміологічної служби, інспекцій по нагляду за ядерною безпекою і протипожежної безпеки при перевірці вимог законодавства, що стосуються їх сфери нагляду. Ці рішення можуть бути оскаржені у вищестоящих органах або суді, проте таке оскарження не припиняє їх дії.
Перелік інструкцій, положень, дозволів і ліцензій, які мають бути на підприємстві, а також обов'язкове здійснення заходів по створенню безпечних умов праці, наявність відповідальної особи або служби по охороні праці залежать від виду діяльності, наявності джерел підвищеної небезпеки, кількості і категорій самих працівників на підприємстві.
|
Наталія Руденко |
"Відповідальність за порушення вимог законодавства про охорону праці залежить від наслідків. Найбільш поширеним правопорушенням в цій сфері є невиконання приписів посадовців спеціальних органів нагляду по охороні праці, тому кращий спосіб уникнути відповідальності - своєчасне виконання законних вимог і приписів уповноважених осіб і побудова стосунків з посадовцями на принципах співпраці і ефективності"- ділиться фахівець.
У разі порушення вимог законодавчих і інших нормативних актів про охорону праці настає санкція ч. 2 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що передбачає накладення штрафу на посадовців і громадян - суб'єктів підприємницької діяльності у сумі від 340 до 680 грн.. Також слід зазначити ст. 188-4 КУоАП, що посилила відповідальність за порушення встановленого порядку повідомлення спеціально уповноваженого органу по нагляду за охороною праці про нещасний випадок на виробництві, що спричиняє за собою накладення штрафу на посадовців підприємства в сумі до 1700 грн..
Розділ Х Карного кодексу "Злочину проти безпеки виробництва" містить п'ять складів злочинів, відповідальність за здійснення яких настає у разі спричинення шкоди здоров'ю, загибелі людей або настання інших тяжких наслідків. Залежно від розмірів заподіяної шкоди покарання може бути у вигляді штрафу, виправних робіт, обмеження або позбавлення волі. За наявності халатності в діях посадовця, що привела до тяжких наслідків, може наставати відповідальність у виді поневіряння свободи строком до 5 років (з позбавленням права обіймати певні посади).
Як стверджує Н. Руденко, статистика нещасних випадків на виробництві яскраво свідчить про те, що робота по охороні праці не ведеться на більшості підприємств належним чином і має епізодичний характер. Проте посилення відповідальності за порушення вимог по охороні праці, місце, що має, останнім часом, може свідчити про тенденції збільшеної уваги держави до питання про безпеку працівників.
На перший погляд, велика кількість контролюючих органів і нормативних актів з цього питання може викликати уявлення про неможливість дотримання усіх вимог законодавства про охорону праці. Проте слід врахувати, що робота усіх органів по охороні праці побудована таким чином, що після проведення перевірки і виявлення порушень надається припис і час на його виконання, покарання настає тільки у разі його ігнорування.
У зв'язку з вищевикладеним юрист радить - обов'язково призначте відповідального за цей сектор роботи, вживіть заходи по проходженню ним навчання в спеціальних закладах, що реалізовують політику в області навчання посадовців і інших працівників з питання охорони праці. Подальше стимулювання працівника до добросовісного виконання обов'язків, пов'язаних з відстежуванням нововведень, проведенням інструктажу, своєчасним усуненням виявлених недоліків, періодичною перевіркою знань і практичних навичок, - обов'язкові умови ефективної роботи і недопущення застосування санкцій.
