6 вересня 2012 року Верховна Рада ухвалила в цілому Закон "Про адміністративні послуги" (законопроект № 9435) з урахуванням усіх пропозицій В. Януковича. Цей Закон спрямований на підпис Президентові. Нагадаємо, що раніше він двічі ветувався із-за наявності зауважень у Глави держави.
Закон про админуслугах визначає поняття адміністративної послуги, суб'єкта звернення за такою послугою, суб'єкта надання адміністративної послуги, термінів і порядку її надання. Самі адміністративні послуги надаються безпосередньо через центри надання адміністративних послуг за допомогою адміністраторів і через Єдиний державний портал адміністративних послуг, на якому вони надаються в електронній формі за допомогою Інтернету.
Істотною перевагою ухваленого Закону є те, що він забороняє суб'єктові надання адміністративної послуги вимагати від того, що звернулося документи або інформаціющо знаходиться у володінні суб'єкта надання адміністративних послуг або державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ або організацій, які знаходяться у сфері їх управління. Віднині суб'єкт надання адміністративної послуги зобов'язаний самостійно отримати такі документи або потрібну йому інформацію, звернувшись у відповідні органи.
Важливо відмітити, що дія Закону не поширюється на громадські стосунки у сфері здійснення державного нагляду (контролю), метрологічного контролю і нагляду, акредитації органів за оцінкою відповідності, дізнання, досудового слідства, оперативно-розшукової діяльності, судочинства, старанного виробництва, нотаріальних дій, виконання покарань, доступу до публічної інформації, застосуванні законодавства про захист економічної конкуренції, здійснення діяльності, що стосується державної таємниці, набуття прав на конкурсних основах і набуття прав відносно об'єктів, обмежених в цивільному обороті.
Право на отримання адміністративної послуги має фізичну особу, у тому числі фізособа-підприємець, незалежно від реєстрації його місця проживання або місця перебування, окрім випадків, встановлених законом. Юридична особа має право на отримання админуслуги або звернувшись по місцю свого знаходження, або у випадках, передбачених, законом, залежно від місця здійснення діяльності або місцезнаходження відповідного об'єкту.
При цьому Закон "Про адміністративні послуги" містить ряд неточностей і недоліків.
|
Надія Рыбальченко |
По-перше, як це парадоксально не звучить, але в Законі відсутній перелік адміністративних послуга також граничний термін їх надання. Частина 2 ст. 5 і частина 2 ст. 10 Закону посилаються на те, що такий перелік і терміни затверджуються окремим законом. Обов'язок підготовки проекту такого закону покладається на Кабінет Міністрів України.
По-друге, Законом не врегульований розмір і порядок стягування плати за надання адміністративної послуги (адміністративного збору). Цей механізм так само повинен затверджуватися окремим законом, проект якого повинен розробити той же Кабмін.
По-третє, реалізація Закону зажадає колосального часу. Зокрема, для того, щоб Єдиний державний портал адміністративних послуг почав функціонувати, Порядок його ведення має бути розроблений і затверджений Кабінетом Міністрів. Він же повинен визначити порядок ведення Реєстру адміністративних послуг. І, нарешті, перелік і вимоги до документів, необхідних для отримання адміністративної послуги, повинні визначатися окремим законом. І усе перелічене вище, звичайно ж, зажадає чималих фінансових витрат.
Основна мета ухвалення Закону України "Про адміністративні послуги" - відхід від паперової тяганини і втрати часу в державних і місцевих органах, які витрачаються на отримання додаткових і, частенько непотрібних, послуг. Якщо ж Закон дійсно запрацює, процедура отримання необхідних документів або послуг істотно спроститься і покращає.
Надія Рыбальченкоюрисконсульт Національної правової палати.
