"Регіонал" С. Кивалов вважає, що за помилки в остаточному тексті документу повинні відповідати не автори документу, а профільний комітет.
Народний депутат упевнений, що комітет умисне не підготував текст до підписання, а спікер Володимир Литвин підписав не вичитаний Закон як виняток. "Відповідальним за підготовку законопроекту був Комітет з питань культури і духовності. У результаті виявилось, що комітет не забезпечив не лише своєчасний розгляд проекту в парламенті, але і технічно не підготував сам текст до підписання. Я упевнений, це було зроблено умисне, як чергова провокація від опозиції", - переконаний "регіонал", передають Коментарі.
"Голова Верховної Ради, який підписує усі закони тільки після їх редакторської обробки, в даному випадку зробив виключення", - додав він.
Відмітимо, в тексті Закону, що набув чинності, "Про основи державної мовної політики" допущені грубі помилки, які, за словами юристів, роблять неможливим практичне застосування 17-ти пунктів документу. Йдеться про те, що в тексті Закону 17 разів дана посилання на ч. 3 ст. 8 Закону про мови, в якій мають бути критерії регіональних мов або мов національних меншин. Проте в ч. 3 ст. 8 Закону жодного такого критерію не вказано. Останні передбачені ч. 3 ст. 7 Закону.
Окрім цього слід звернути увагу на низку інших неоднозначних запитань, пов'язаних з реалізацією Закону "Про основи державної мовної політики". Один з них - мова публікації новоприйнятих нормативно-правових актів. Зокрема, статтею 10 Закону передбачено, що акти найвищих органів державної влади приймаються на державній мові і офіційно публікуються на державному, росіянинові і інших регіональних мовах або мовах меншин. Юристам ще належить розібратися, як ця норма вплине на порядок набуття чинності нових законів (якщо вони публікуватимуться на різних мовах), а також яким чином ця норма реалізовуватиметься в усіх офіційних джерелах: "Офіційний вісник України", "Урядовий кур'єр", "Голос України", "Відомості Верховної Заради України", "Офіційний вісник Президента України".
Ймовірно, що мова публікації не впливатиме на набуття чинності закону, оскільки згідно з Указом Президента від 10.06.1997 № 503/97 нормативно-правових актів Верховної Ради України і Президента України набувають чинності через десять днів з дня їх офіційного обнародування, якщо інше не передбачене самими актами, але не раніше дня їх публікації в офіційному друкарському виданні. Отже, для набуття чинності закон має бути офіційно опублікований, а на якій мові - не важливо.
Крім того, викликає щонайменше здивування той факт, що Законом "Про основи державної мовної політики" вносяться зміни і доповнення в ряд законів України, деякі з яких вже давно втратили свою силу. Серед них: Закон "Про вибори народних депутатів України" (Відомості Верховної Заради України, 2004 р., N 27 - 28, ст. 366), Закон "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад і сільських, селищних, міських голів" (Відомості Верховної Заради України, 2004 р., N 30 - 31, ст. 382), а також Закон "Про органи реєстрації актів цивільного стану" (Відомості Верховної Заради України (ВВР), 1994 р., N 14, ст. 78).
