У відкритті саміту взяли участь: глава німецько-українського союзу юристів Вольфрам Ребокменеджер проектів з України, IRZ Вольфрам Хертигпосол Федеральної республіки Німеччина в Україні Ін. Ганс-Юрген Гаймзьотпрезидент DAV - Fordervereins fur Mittel - und Osteuropa e.V Ін. Эрнст Гизе.
Так, посол Німеччини вважає, що Україна повинна забезпечити усі умови для існування правової держави. І в першу чергу це стосується карного законодавства. При цьому він відмітив як позитивне явище спроби України до прийняття сучасного КПК як такого. Ганс-Юрген Гаймзьот вважає, що треба стежити за тим, щоб новоприйнятий КПК застосовувався дійсно з точки зору правової держави. Він звернув увагу на те, що правова система ця завжди передумова для інвестицій в Україну, для здорової конкуренції і надійна основа для інвестора.
"Часто мене журналісти запитують, чому німецькі інвестиції не йдуть в Україну? І я повинен відповідати, що, на жаль, в правовій діяльності ситуація не така як нам треба, щоб німецькі інвестиції йшли в Україну"- говорить Ганс-Юрген Гаймзьот. Він також додав, що для інвесторів важливе, щоб громадянин міг покластися на правову основу, тобто, на ті договори, які підписуються в суспільстві, які мають бути надійними і гарантованими.
У свою чергу Ін. Эрнст Гизе поділився німецькою законодавчою практикою. За його словами, в німецьких законах дуже детально усе прописано, і якщо ви розробляєте договір, то можете сміливо посилатися на відповідні норми. Крім того в Німеччині величезна база коментарів до законодавства. "Коли ви пишіть проект закону, то у вас для цього надійна основа"- відмічає німецький юрист.
Також Ін. Эрнст Гизе розповів про практичні моменти врегулювання суперечок. За його словами, в Німеччині дуже важко передбачати результати судового розгляду справи. При цьому в контрактах сторони часто пишуть арбітражну обмовку про розгляд суперечки в Лондонському арбітражі. Але арбітражний розгляд суперечки вимагає значних витрат, які набагато перевищуватимуть судові витрати. По словах г-дина Гизе, якщо порівнювати надійність і матеріальні вигоди, то краще передавати справи на розгляд німецьким судам.
Він також відмітив, що в Німеччині в деяких федеральних землях судова справа може слухатися англійською мовою. Якщо, наприклад, сторони живуть в Америці, але працюють в Німеччині, то деякі суди допускають ведення судового процесу англійською мовою.
"Німецьке законодавство досить гнучке і держава старається, щоб воно відповідало міжнародним стандартам. Німецький союз юристів намагається зробити німецьке законодавство цікавим для зовнішніх інвесторів. Якщо ви думаєте, яке законодавство застосувати те альтернативою може стати німецьке"- упевнений Ін. Эрнст Гизе.
Керівник консульсько-правового відділу Посольства Німеччини в Україні Георг Штьокль-Штильфрид вважає, що в забезпеченні верховенства або панування права велику роль грають суди і судова система. А захист прав людини пов'язаний із залученням інвестицій і побудові іміджу держави.
А почесний президент Палати нотаріусів Німеччини Ін. Штефан Циммерманнякий вже багато років допомагає реформувати українське законодавство, відмітив важливість превентивного правосуддя в умовах соціальної ринкової економіки.
Суддя Вищого адміністративного суду України Микола Кобылянский відмітив, що при законопроектной роботі під час реформування судової системи країни був позаимствован досвід у німецьких колег, з якими йому доводилося працювати офіційно і в робочих групах.
На думку Н. Кобылянского, до 2010 року фактично допускалася абсолютна бездіяльність в питанні судового реформування. "Були тільки розмови. Лише у 2010 році сталася реальна робота і тому підтвердження - ухвалення закону "Про судоустрій і статус суддів"а потім і Карного процесуального кодексу України. Зараз готується нове законодавство по адвокатурі і прокуратурі, тобто йде реформування, що і має бути в суспільстві, яке розвивається"- вважає Н. Кобылянский. Суддя також відмітив, що бачить в цьому позитивні моменти, які свідчать про те що держава служити своїм громадянам.
