Керівний партнер Патентно-юридичного агентства "Синергія" Вікторія Остапчук представила на Українському форумі інтернет-діячів iForumякий відбувся в Києві 17 квітня 2012 року, доповідь про помилки стосовно порушення прав в Інтернеті. На думку експерта, найбільш поширеними помилками стосовно правомірності використання об'єктів в Інтернеті являються наступні:
Помилка №1. Власник торгової марки завжди може заборонити використання своїй ТМ або схожою ТМ в домені або на веб-сторінці.
Закон України про охорону прав на знаки для товарів і послуг надає право заборонити використовувати їх в Інтернеті, і у тому числі в доменному імені. Але буває так, що прав виявляється власник доменного імені, а не торгової марки. Наприклад, якщо власник домена взагалі не розмістив сайт (чи розмістив сповіщення "сайт на реконструкції") - у такому разі немає використання ТМ, а значить немає порушення. Ще одна ситуація - коли можна визнати недійсним охоронний документ ТМ (наприклад, описову). Також власник доменного імені може виявитися власником схожого найменування. Важливо запам'ятати: якщо немає охоронного документу - значить, немає і заборони для використання ТМ в Інтернеті. Крім того, останнім часом почастішало застосування права попереднього користування (воно з'являється, якщо заявка на реєстрацію ТМ вже подана), і суди визнають його, відмічає В. Остапчук.
Помилка №2. Будь-яка особа має право копіювати статті, фото, інший контент з будь-яких інтернет-ресурсів і розміщувати їх на своєму сайті з посиланням на першоджерело.
Закон України про авторське право і суміжні права чітко вказує на необхідність письмового дозволу правовласників, окрім випадків вільного використання, інакше настає відповідальність. Суд може стягнути не лише відшкодування збитку, але і виплату компенсації (від 10 до 50 000 мінімальних зарплат). Як розповіла В. Остапчук, судова практика про порушення авторського права в Інтернеті в Україні вже є, але мало.
|
Вікторія Остапчук |
Помилка №3. інтернет-магазин, що пропонує споживачеві нанести на товар будь-яке зображення, не несе відповідальності за нанесення і продаж таких товарів.
Помилка №4. Будь-яка особа має право розміщувати на своєму сайті, блозі, Фейсбук-акаунті і тому подібне негативну інформацію про іншу особу, і не нестиме за це відповідальність.
Експерт відмітила, що не треба доводити правдивість тільки оціночних судженьі необхідно уважно стежити, що і про кого ви пишете в Інтернеті.
Помилка №5. Для просування в Інтернеті товарів і послуг суб'єкт господарювання має право використовувати зображення будь-якого актора, співака, політика або нічим незнаменитої фізичної особи без їх дозволу.
Якщо згоди на використання зображення немає, особа може звернутися до суду з позовом про припинення використання і відшкодуванню збитку. Законодавство передбачає два випадки, коли можна використовувати фотографію без дозволу: якщо особа знята в публічному місці або на публічному заході, або ж позувало авторові за плату. Але і тут існують обмеження, попереджає В. Остапчук : якщо ви великим планом сфотографуєте людину в громадському місці, це не означає, що можна використовувати це зображення в рекламі або на товарі - для цього потрібна окрема угода.
"Інтернет - це таке ж середовище життєдіяльності і ведення бізнесу, як і офлайн, і на відношення в Інтернеті поширюються все ті ж правила і норми законодавства, що і для звичайного життя, - резюмує В. Остапчук. - З одного боку, ми не можемо вільно використовувати будь-які об'єкти права інтелектуальної власності в Інтернеті, але з іншого боку - маємо право на захист своїх оригінальних творів".
Дещо інше бачення використання прав інтелектуальної власності в Інтернеті - у одного із співорганізаторів iForum, керівника холдингу Internet Invest Group Олександра Ольшанского. Ознайомитися з його думкою можна в інтерв'ю "Інтелектуальна власність - угода, а не право".
