Цей круглий стіл свого роду точкове підведення підсумків роботи згідно із законом "Про доступ до публічної інформації"якому 10 травня виповниться рівно рік. Такий проміжок часу виявився більш ніж достатнім для того, щоб визначити проблемні місця в механізмі роботи, а також встановити ті протиріччя, в які Закон вступає з іншими нормативними актами.
Про необхідність розглядати Закон "Про доступ до публічної інформації" разом з його візаві - Законом "Про захист персональних даних", говорить Данило Курдельчукголова Громадської ради при Державній реєстраційній службі України. "Це дві сторони однієї медалі", - відмічає юрист.
Незважаючи на рік роботи, доступ до публічної інформації не організований на належному рівні. Приміром, на сайтах деяких структур (Мінфіну, Головної податкової служби і інших) створили усього лише розділ з гучною назвою "Доступ до публічної інформації".
Рефреном упродовж усього заходу звучала думка про комплексному підході до законодавствазокрема, що стосується спільного розгляду двох вищезгаданих Законів і вироблення єдиних підходів. За допомогою такого підходу колізій стане набагато менше, ніж існує зараз, - підкреслюють учасники круглого столу.
Юлія Морозоваадвокат, відмічає як позитивний, так і негативний досвід спілкування з чиновниками відносно запитів на надання тієї або іншої публічної інформації.Проте при цьому юрист схильна вважати, що Закон не працює. До того ж складається враження про вибіркове відношення - одну інформацію надають, а іншу немає, керуючись своїми якимись критеріями.
У відповідь на критику відношення співробітників до своїх обов'язків і виконання запитів Ірина Кухаренкозаступник голови Державної реєстраційної служби України, вказує на отриманий великий об'єм невірно сформульованих запитів, без вказівок істотних умов. "Співробітники відповідають так, як їм формулюють запити"- стверджує пані Кухаренко. До того ж, часто ті, хто просить інформацію, бажають скористатися укороченими термінами - у рамках запиту на надання публічної інформації термін дається в 5 днів, тоді як термін для розгляду звернень громадян дещо більше - 30 днів. Ось і намагаються замаскувати свої за фактом звернення під запити про надання публічної інформації.
|
Ірина Абдулина |
На невірно оформлені запити нарікає і Анатолій Пидлисныйначальник відділу роботи із зверненнями громадян Державної реєстраційної служби України. Часто приходять запити без адрес, а останні потрібні для внесення інформації в реєстр.
В цілому ж, резюмує Ірина Абдулинаголовний редактор журналу "Інтелектуальна власність": "В суспільстві ще не сформувалися стосунки, а ми вже написали закон".
