16 травня 2011 року на офіційному сайті ВР з'явився урядовий законопроект № 8521 "Про внесення змін до Податкового кодексу України і деяких інших законодавчих актів України (відносно спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва)". Цим законопроектом, як видно з його назви, запропоновано нове бачення "упрощенки".
Слід обмовитися, що відразу після появи тексту законопроекту, він з якихось причин зник з сайту парламенту, проте за станом на 23 травня текст документу знову розміщений на сайті. Окрім нього там же з'явилися два альтернативні законопроекти: № 8521-1 Наталії Королівської (БЮТ) і № 8521-2 Арсенія Яценюка (НУ-НС).
Звичайно, у світлі законодавчої практики, що склалася останнім часом, найбільший інтерес представляє саме кабмінівський законопроект.
Без перебільшення сенсаційним можна назвати те, що в цьому законопроекті передбачена відміна обмеження віднесення на витрати платниками податку на прибуток витрат, понесених у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у фізосіб, - упрощенцев. Правда, при цьому, такі платники податку на прибуток повинні будуть подавати в ДПС окремий звіт (у розрізі контрагентов-единоналожников) по операціях з "упрощенцами".
Нагадаємо, ця норма (підпункт 139.1.12 п. 139.1 ст. 139 НК) на стадії розгляду проекту НК викликала бурю обурення серед підприємців. Проте, на сьогодні цей пункт є діючим.
Законопроектом пропонується нова редакція глави НК, присвяченій спрощеній системі оподаткування (глава 1 розділу ХІV Кодексу).
Згідно із законопроектом усі платники податків - фізособи розділені на категорії (залежно від об'єму доходу, наявності найнятих працівників і виду діяльності).
До першої категорії віднесені особи, що займаються ремісничою діяльністю; роздрібним продажем товарів на ринках (тобто саме в цю категорію потраплять нинішні платники фіксованого податку); наданням побутових послуг населенню. При цьому у них не повинно бути найнятих робітників, а річний дохід не повинен перевищувати 150 мінімальних зарплат. Такі платники податків сплачуватимуть податок по ставці від 1 до 10 % "минималок".
До другої категорії віднесені ті, хто займається виробництвом товарів; продажем товарів; наданням послуг "упрощенцам" і населенню (окрім посередницьких послуг у сфері операцій з нерухомістю, а також у сфері страхування); ресторанним бізнесом. При цьому кількість найнятих робітників не повинна перевищувати 10 чоловіка річний дохід - 1000 мінімальних зарплат. Ставка податку у такому разі складе від 2 до 20 % мінімальних заробітних плат.
Для цих категорій платників податків щомісячні ставки податку у вказаних межах встановлюватимуться місцевими радами щорічно, залежно від виду госпдіяльності.
До третьої категорії віднесені особи, що займаються іншими видами діяльності (з урахуванням обмежень, встановлених НК). При цьому кількість найнятих співробітників не повинна перевищувати 10 чоловіка річний дохід - 2000 мінімальних зарплат. При цьому ставка податку складає 3 % бази оподаткування для платників ПДВ і 5 % - для неплатників ПДВ (за винятком виробників, що реалізовують виключно продукцію власного виробництва; для них ставка знижується в 2 рази).
Відносно вимог, що пред'являється до юрлицам-единоналожникам, треба виділити такі: кількість найнятих працівників не повинна перевищувати 50 чоловік; річний дохід не повинен перевищувати 5000 мінімальних зарплат. Ставки податку встановлюється аналогічно ставці, вживаній для третьої категорії физлиц-единоналожников.
Необхідно відмітити і ще один позитивний момент: можливість реєстрації "упрощенцев" платниками ПДВ.
Серед інших положень законопроекту в пояснювальній записці до нього названі, зокрема, такі:
- відміна 50-процентної надбавки, що застосовується до ставок податку, що фіксуються, за кожного найнятого співробітника;
- обмеження сфери застосування "упрощенки"; (тут слід зазначити, що обмеження торкаються високорентабельних видів діяльності. В той же час з переліку виключена, наприклад, інтернет-торгівля);
- встановлення підстав для анулювання свідоцтва платника податків;
- встановлення финответственности за порушення умов застосування спрощеної системи, і інші.
Необхідно також сказати про появу ще одній (особою) категорії платників податків. До цієї категорії відносяться ті фізичні особи - громадяни України, які не мають статусу самозанятого і несистематичний здійснюють підприємницьку діяльність (несистематичний продаж товарів).
Ключові вимоги:
- діяльність повинна здійснюватися не частіше 4 раз на рік і не більше ніж 15 календарних днів в місяць (таким чином, сумарно можна займатися підприємницькою діяльністю не більше 60 днів в році);
- діяльність повинна здійснюватися самостійно, без залучення найнятих робітників;
- діяльність повинна полягатимуть в продажі зробленої або переробленої продукції, речей, товарів;
- вартість единоразово товарів, що продаються, не повинна перевищувати 25 мінімальних зарплат.
Ця категорія осіб повинна буде придбавати короткострокові свідчення, сплачуючи по 1 % мінімальної зарплати за кожен день дії свідоцтва.
До цієї категорії платників податків не можуть відноситься особи, що торгують транспортними засобами, предметами мистецтва, колекціонування і антикваріату або організовуючі торги (аукціони) такими предметами.
В цілому, цей законопроект можна охарактеризувати, як ліберальний. В усякому разі, вже той факт, що платники податку на прибуток отримують право на податкові витрати при здійсненні операцій з "упрощенцами", а також те, що у "упрощенцев" буде право реєструватися платниками ПДВ, є безперечним його плюсом.
