Систематичність як ознаку злочину домашнього насильства можна визначити як вчинення трьох або більше діянь, які пов'язані однаковими або подібними об'єктами, вчиняються в межах однієї й тієї самої форми вини та спрямовані на досягнення загального результату.
Про це зазначила суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Надія Стефанів під час семінару, присвяченого питанням, що стосуються кримінальних проваджень, пов'язаних із домашнім насильством.
Злочин, пов'язаний з домашнім насильством
Спікерка звернула увагу на те, що поняття «злочин, пов'язаний з домашнім насильством» ширше за поняття «домашнє насильство», яке міститься в нормі ст. 126-1 КК України. Тому злочин, пов'язаний з домашнім насильством, - це не тільки кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України. Це також злочини, що містять кваліфікуючу ознаку «вчинення злочину щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах»; злочин, поєднаний з обтяжуючою обставиною, передбаченою в п. 6-1 ч. 1 ст. 67 КК України «вчинення злочину щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах» та п. 6 ч. 1 ст. 67 КК України в частині «вчинення злочину… у присутності дитини».
«Звужене тлумачення і зведення поняття "злочин, пов'язаний з домашнім насильством" виключно до ознак складу злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України, не дає можливості використовувати комплекс механізмів для захисту жертв домашнього насильства, зокрема застосовувати термінові заборонні приписи, обмежувальні приписи, обмежувальні заходи тощо», - сказала Надія Стефанів.
Адвокати з сімейних справ вивчають актуальні ситуації щодо розлучення, поділу майна, ухилення від сплати аліментів з ІПС ЛІГА:ЗАКОН. Також система містить повну базу українського законодавства з експертними коментарями. Придбайте ІПС ЛІГА:ЗАКОН за посиланням.
Кваліфікація злочинів, пов'язаних із домашнім насильством
За словами доповідачки, якщо домашнє насильство полягає в діянні, яке збігається з ознаками іншого злочину, але потерпілий - спеціальний (йдеться про осіб, зазначених у ст. 3 Закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству»), насильство має систематичний характер і максимум санкції за цей інший злочин нижчий чи рівний санкції, передбаченій ст. 126-1 КК України, то кваліфікація відбувається за ст. 126-1 КК України. Наприклад, якщо домашнє насильство полягає в систематичному заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, одному з подружжя, то вчинене потребує кваліфікації за ст. 126-1 КК України.
Крім того, в тому випадку, коли потерпілий - спеціальний, але немає ознаки систематичності, то кваліфікація відбувається за відповідною статтею КК України та застосовуються обставини, які обтяжують покарання (п. 6-1 ч. 1 ст. 67 КК України). Наприклад, діяння кваліфікуються за ч. 1 ст. 125 КК України та визнається наявність обставини, передбаченої п. 6-1 ч. 1 ст. 67 КК України. Якщо домашнє насильство вчиняється щодо спеціального потерпілого в присутності дитини, то враховується і п. 6 ч. 1 ст. 67 КК України.
У ситуації, коли ст. 126-1 КК України (за наявності ознак діяння, передбаченого в цій статті) не охоплюються інші злочини, що становлять зміст насильства, і вони потребують додаткової кваліфікації за іншими статтями, то, відповідно, кваліфікація відбуватиметься за сукупністю ст. 126-1 КК України та інших статей Кодексу, що передбачають відповідальність за ці злочини (наприклад, ст. 126-1 КК України та ч. 1 ст. 122 КК України).
Якщо ж спеціальний потерпілий передбачений як кваліфікуюча ознака певного складу злочину, то кваліфікація відбувається за тією частиною статті, в якій передбачена ця ознака. Наприклад, у ч. 2 ст. 152 КК України «Зґвалтування» в оновленій редакції йдеться про зґвалтування, вчинене щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах. У цьому разі зазначати в обвинувальному акті про обтяжуючу обставину, передбачену п. 6-1 ч. 1 ст. 67 КК України, не потрібно, оскільки це буде неправильно з точки зору кримінально-правової кваліфікації.
Які обмежувальні заходи застосовуються?
За словами доповідачки, з аналізу судової практики можна зробити висновок, що здебільшого суди застосовують такі обмежувальні заходи, як:
заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, що постраждала від домашнього насильства;
обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або в її присутності;
направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.
"Водночас такий інструмент, як обмежувальні заходи, застосовується не дуже часто. Цю ситуацію потрібно змінювати, адже застосування обмежувальних заходів сприяє не так покаранню особи, як запобіганню вчинення злочинів, пов'язаних з домашнім насильством", - пояснила вона.
Читайте також: 10 рішень Верховного Суду для сімейного адвоката
Потрібно знайти судове рішення за НПА чи контекстом? LIGA360 має 35 смарт-фільтрів для пошуку справ. Аналізуй судову практику в один клік.
