Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Дія Сіті – рятівний ковчег чи «пекло поперед батька»?

Реклама

«Наприкінці січня 2022 року розпочато функціонування спеціального правового режиму Дія Сіті». Подібні заголовки лунають звідусіль - від звичайних новинних порталів, до спеціалізованих юридичних та IT спільнот.

Ми не будемо розповідати хто та як може стати резидентом Дія Сіті, та в чому суть цього режиму - напевно цієї інформації в мережі вже забагато і не хотілося б говорити про очевидні речі, які вже написані. До того ж з базовою інформацією можна ознайомитись і на самому офіційному веб-сайті Дія Сіті.

Тому, в цій статті ми проведемо аналіз поточного стану режиму Дія Сіті, надаємо відповіді на деякі питання, з якими вже звертаються клієнти та сформуємо узагальнення для кого цей режим вже буде корисний, а кому радимо зачекати з резидентством в Дія Сіті.

1. Що означає «запуск» Дія Сіті з січня 2022 року

Найголовніше, що треба розуміти про Дія Сіті на даний момент - режим повністю не сформовано на законодавчому рівні. Посадовці стверджують, що режим Дія Сіті складатиметься з трьох основних блоків:

1) Податки: знижені ставки оподаткування, окреме адміністрування у податковій службі, вигідні «трудові» податки;

2) Право: спеціальний правовий режим, власний арбітраж, типові договори, вирішення проблеми ФОПів та працевлаштування, неможливість блокування рахунків, захист від свавілля правоохоронних органів (так зване «маски-шоу - стоп»);

3) Фінанси: спеціальні умови валютного регулювання, спрощений порядок валютних розрахунків, створення конкурентних умов для венчурного інвестування.

На словах Дія Сіті дійсно виглядає привабливим режимом, в якому IT-бізнес може почувати себе в безпеці й вільно працювати під захистом держави від самої ж держави. Разом з тим, значна частина із наведених переваг на разі існують лише у планах держави, оскільки на законодавчому рівні відповідних гарантій поки не закріплено. Так, наразі лише планують запровадити зміни у законодавство в частині правових гарантій, в тому числі в частині захисту від дій правоохоронних органів, запровадження окремого арбітражу тощо.

Отже, отримавши статус резидента Дія Сіті зараз, законодавство не захищає підприємців від обшуків та перевірок контролюючих органів. Окрім того, наскільки дієвими та ефективними виявляться нововведення у податковому та фінансовому блоці - зможемо говорити лише тоді, коли Дія Сіті запрацює на повну.

Закон України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» у статті другій дійсно гарантує принцип невтручання державних органів у діяльність резидентів Дія Сіті, однак таке невтручання обмежується умовою, що діяльність резидента Дія Сіті здійснюється у відповідності до вимог законодавства України. Сутність цього принципу без уточнення законодавства полягає в наступному - якщо Ви законослухняний громадянин, держава не втручається у Вашу діяльність. Однак, відповідний принцип притаманний будь-якому демократичному суспільству в цілому, й не зрозуміло навіщо його виділяти як гарантію окремого правового режиму.

Що ж до початку режиму Дія Сіті - юридично датою виникнення цього режиму є 14.08.2021 року - день набрання чинності ЗУ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», а перші привілеї в частині податкового блоку набрали чинності з першого січня 2022 року.

Таким чином, Дія Сіті як спеціальний правовий режим ще не працює повноцінно, а з юридичної точки зору цей режим виник ще у серпні 2021 року. Що ж до кінця січня 2022 року, то в цей період з'явилась лише можливість подати заявку на резидентство в Дія Сіті, однак, як ми вже зазначали, остаточний обсяг прав та можливостей у цьому резидентстві досі невідомий.

2. Гіг-контракт не замінить ФОП, але й з ФОПами все не так однозначно.

ЗУ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки» впроваджує цікаву норму - держава прямо надає право підприємцям працювати як зі звичайними найманими працівниками, зі спеціалістами за гіг-контрактом, так і з фізичними особами-підприємцями.

Раніше позиція держави щодо укладання договорів підряду чи надання послуг з ФОПами виражалась у наявності в таких договорах ознак прихованих трудових відносин.

Однак тепер резидентам Дія Сіті надано безпосередній дозвіл на роботу з ФОПами нарівні з найманими працівниками, що не може не порадувати, адже демонструє перші (сподіваємось і не останні) кроки держави щодо ліберального ставлення до галузі трудового права.

Але такий дозвіл не позбавлений своїх «але». Серед змін до податкового кодексу, що набрали чинності 01 січня 2022 року передбачені обмеження у можливості резидентів Дія Сіті безперешкодно укладати договори з ФОПами - платниками єдиного податку. Так, до 2024 року такі обмеження діяти не будуть, у 2024 році резиденти Дія Сіті в залежності від річних фінансових показників та обраної системи оподаткування можуть мати обмеження щодо розрахунків з ФОПами в межах не більше 50 % від витрат резидента, а у 2025 році - межа обмеження розрахунків з ФОПами при тих самих умовах щодо режиму оподаткування складатиме не більше 20 % від витрат резидента Дія Сіті.

Це не означає, що договори з ФОПами не можна буде укладати понад встановлені ліміти, однак перевищення таких лімітів впливатимуть на умови оподаткування резидентів.

Це означає, що резидентам Дія Сіті починаючи з 2025 року буде більш вигідно мати обмежену кількість ФОПів серед своїх працівників, що, за задумами держави, стимулюватиме підприємців укладати гіг-контракти зі спеціалістами.

Чи варто боятись гіг-контракту - покаже час та правозастосовна практика, а поки що, ми бачимо в гіг-контракті більше переваг, ніж недоліків.

Так, найбільш позитивною рисою гіг-контракту є свобода умов договору. Профільний Закон зобов'язує сторони зазначити в гіг-контракті основні умови роботи спеціаліста, однак зміст цих умов може бути конкретизовано за домовленістю сторін.

На наш погляд ситуація з гіг-контрактом досить логічна - за своєю сутністю це той самий цивільно-правовий договір (ЦПД), але з обов'язковими у ньому елементами трудових правовідносин (в частині обов'язкового відпочинку, норми робочого часу, порядку оплати праці, місця виконання робіт тощо).

За звичайних умов подібні контракти розглядаються як приховані трудові відносини та тягнуть за собою відповідальність роботодавця за порушення законодавства про працю. На цьому фоні правове регулювання гіг-контракту виглядає так, ніби держава зібрала всі типові заборони, які наразі існують щодо звичайних ЦПД та прямо передбачила необхідність їх обов'язкового включення до гіг-контракту. Не бачимо в цьому нічого поганого, але як на практиці буде відбуватись реалізація цих положень - побачимо коли така практика буде сформована в цілому.

Роботодавцям варто також звернути увагу на те, що гіг-контракт звужує відповідальність спеціаліста за завдану шкоду та гарантує спеціалісту соціальний захист (на спеціаліста за гіг-контрактом поширюються умови офіційних лікарняних та «декретних» відпусток як і на найманих працівників).

Законом не встановлено квот щодо укладення гіг-контрактів резидентами Дія Сіті, але, враховуючи обмеження щодо укладення договорів з ФОП, цілком можливо, що роботодавці знайдуть у гіг-контрактах альтернативу таким договорам. В будь-якому випадку, варто також враховувати думки самих спеціалістів.

Як заповнити договір швидко та без помилок? Спробуйте систему CONTRACTUM у LIGA360. Заповніть мінімум полів з датами та сумами, та завантажте готовий договір. Також система автоматично підставить реквізити сторін. Деталі за посиланням.

3. Обов'язкові незалежні аудити - прозорість в обмін на захист?

Обов'язковою умовою резидентства в режимі Дія Сіті є подача щорічних незалежних висновків, наданих суб'єктом аудиторської діяльності за підсумками перевірки тверджень резидента Дія Сіті, викладених у його початковому звіті про відповідність.

Тобто щороку резиденти Дія Сіті мають передавати уповноваженому державному органу звіт незалежного аудиту фінансової звітності про відповідність вимогам, що висуваються до резидентів Дія Сіті.

Для тих підприємців, які провадять свою діяльність у іноземних юрисдикціях, така вимога може здаватись буденною - це поширена практика у світі. Однак для тих компаній, які працюють виключно в Українській юрисдикції (особливо для бухгалтерів таких компаній) - це може бути певним стресом чи перепоною для такого резидентства. Як правило підприємці, що працюють в межах української юрисдикції не довіряють державі і намагаються надавати державним органам мінімум інформації, що вимагається.

Поки ж відсутні реальні правові гарантії захисту резидентів Дія Сіті від зловживань державних органів, не можна виключати, що після подачі подібних звітів контролюючі органи будуть шукати підстави для зайвих візитів до підприємців.

Безперечно, з метою запобігання зловживань з боку самих резидентів, держава має контролювати відповідність таких резидентів встановленим вимогам. Разом з тим, якщо держава вимагає від резидентів розкрити свою «фінансову кухню», держава має і захистити підприємців від зловживань збоку контролюючих органів.

4. Договір про не конкуренцію- додаткове благо для спеціалістів, а не гарантія спокою для компанії?

ЗУ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» вводить правове регулювання договорів про не конкуренцію між резидентами Дія Сіті та працівниками. При цьому законом встановлюються обов'язкові вимоги для таких договорів, недотримання яких є підставою для визнання їх недійсними.

Головною рисою договорів про не конкуренцію є їх відплатний характер. Тобто компанія має сплачувати спеціалісту додаткову плату або надавати інші матеріальні блага за відмову від роботи з іншими компаніями за трудовим договором, гіг-контрактом або як ФОП.

На практиці договір про не конкуренцію (як правило це Non-solicitation або Non-competition agreement) полягає в іншому - спеціаліст зобов'язується не конкурувати з компанією, не працювати з клієнтами або підрядниками компанії під будь-яким виглядом або навіть не контактувати напряму з тими особами, з яким спеціаліст може надавати послуги без IT-компанії з якою він зараз працює, а за порушення цих зобов'язань - спеціаліст сплачує штраф та компенсує збитки.

Тобто на практиці саме працівнику не вигідно переходити до іншої компанії чи працювати на пряму з клієнтом. Так, законодавство не забороняє притягнути спеціаліста до відповідальності за порушення зобов'язань щодо не конкуренції, однак в противагу цьому зобов'язує резидента Дія Сіті надати спеціалісту за це додаткове благо - в результаті головна мета не конкуренції може не спрацювати, оскільки спеціаліст може піти в іншу компанію за більшим додатковим благом, яке може бути більшим або рівним штрафу за порушення зобов'язань з не конкуренції.

Враховуючи обмеження щодо можливості притягнення спеціалістів до відповідальності, що встановлені Законом, наскільки така природа договору про не конкуренцію буде дієвою та вигідною для резидентів Дія Сіті - покаже час та практика застосування цих положень.

Таким чином, можемо констатувати, що компаніям, які працюють в українській юрисдикції, і які не впевнені, що вони хочуть розкривати державі свої фінансові показники - краще зачекати остаточного формування законодавства, що закріплює всі переваги режиму Дія Сіті. Тим компаніям, які не впевнені, чи дійсно для них вигідний режим Дія Сіті - радимо зачекати напрацювання правозастосовної практики щодо резидентства Дія Сіті і остаточно визначитись, чи дійсно даний податковий режим принесе компанії користь.

Підприємцям варто розуміти, що податковий режим Дія Сіті не є панацеєю для бізнесу. Він надає резидентам умови ведення бізнесу в Україні, які є менш обтяжливими в порівнянні із веденням бізнесу на загальних підставах, однак це не означає, що такий режим автоматично стає вигідним для всіх IT-компаній. Для остаточного прийняття рішення щодо переходу в правовий режим Дія Сіті, кожній компанії варто провести аналіз всіх плюсів і мінусів такого режиму та існуючої моделі ведення бізнесу та зважити користь від такого переходу особисто для них.

Більше інформації про те, як попередити кризові ситуації бізнесу вже сьогодні, отримуйте в системах ЛІГА:ЗАКОН.

Тримайте руку на пульсі актуальної правової картини дня з усіма нововведеннями, використовуйте добірку ситуацій для оперативного реагування на будь-які зміни та майте доступ до повної бази нормативних документів на будь-яку дату, зокрема і тих, що регулюють роботу компаній в умовах коронакризи, карантинів, надзвичайних станів.

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти

Схожі новини