Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Енергетичний дайджест

12 листопада 2020, 16:23
610
0
Реклама

Акти НКРЕКП

1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 06 жовтня 2020 року прийняла постанову «Про затвердження Методики визначення розмірів нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу при здійсненні розподілу природного газу та Змін до деяких постанов НКРЕКП». Відповідно до загальних положень вищезазначена Методика визначає порядок розрахунку розмірів нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу при здійсненні розподілу природного газу, які пов'язані з умовною нормативною герметичністю газопроводів, з'єднувальних деталей, арматури, компенсаторів, газового обладнання, інших газових приладів та обладнання в межах допустимих норм та при забезпеченні розподілу природного газу споживачем.

Методикою визначаються обсяги нормативних та виробничо-технологічних втрат/витрат природного газу в елементах газової мережи між точкою вимірювання обсягу природного газу і межею балансової належності (точкою комерційного обліку), якщо комерційний вузол обліку природного газу між оператором газорозподільної системи і споживачем (крім побутових споживачів) встановлений не на межі балансової належності сторін, які мають бути додані/відняті до/від об'єму природного газу, визначеного комерційним вузлом обліку в точці вимірювання.

2. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг наголошує на необхідності термінового проведення бюджетними організаціями процедур закупівлі для укладення договору про постачання електричної енергії. Із відповідними листами Регулятор звернувся до голів обласних державних адміністрацій із закликом провести додаткову роз'яснювальну роботу серед бюджетних установ та організацій всіх рівнів бюджетів, що належать до їх сфери управління, щодо потреби якнайшвидшого проведення ними процедури закупівлі/спрощеної закупівлі для завчасного укладення договору про постачання електричної енергії відповідно до порядку, визначеного розділом VI Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 312.

Такі заходи пов'язані з тим, що згідно з положеннями пункту 13 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії» з 01 січня 2021 року бюджетні організації, а також непобутові споживачі з договірною потужністю від 50 до 150 кВт втратять своє право на отримання універсальної послуги. Постачання (продаж) електричної енергії зазначеним споживачам здійснюватиметься за договором про постачання електричної енергії споживачу за вільними цінами, а у разі не укладення такими споживачами договору з електропостачальником до 31 грудня 2020 року, постачання електричної енергії здійснюватиметься постачальником «останньої надії», вартість електричної енергії у якого значно вища.

Нагадаємо, що НКРЕКП окремо зверталась і до постачальників універсальних послуг з вимогою до 01 листопада 2020 року повідомити таких споживачів щодо припинення надання універсальної послуги з 01 січня 2021 року та поінформувати їх про процедуру зміни електропостачальника на іншого електропостачальника у порядку, визначеному розділом VI ПРРЕЕ.

Ініціативи органів державної влади

1. Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України підготувало законодавчі зміни щодо створення умов для стимулювання енергетичної утилізації відходів та використання відновлювального палива з відходів. Представляючи ініціативу, т.в.о. Голови Держенергоефективності Костянтин Гура пояснив, що сьогодні в країні - близько 12 млн тонн відходів. Проблема їхнього накопичення потребує нагальних рішень та сучасних світових підходів, а саме - виробництва енергії з відходів та заміщення в еквіваленті до 1 млрд м3 у рік.

Розробленим законопроєктом передбачається:

i) закріплення на законодавчому рівні визначення відновлювального палива, як альтернативного виду палива та альтернативного джерела енергії;

ii) встановлення екологічних вимог до використання такого палива;

iii) стимулювання ринку енергетичної утилізації.

2. Міністерство енергетики ініціює створення Фонду декарбонізації. Т.в.о. міністра енергетики України Ольга Бусловець зазначає, що Фонд Декарбонізації стане кроком із зменшення вуглецевого сліду української продукції, що також надасть можливість позбутися додаткового мита - так званого «вуглецевого тарифу», який може бути запроваджений вже у 2021 році. Фонд на практиці допоможе Україні досягти взаємовигідного партнерства із країнами ЄС в сфері стійкого розвитку та впровадження Зеленої угоди.

18 провідних країн світу використовують податок на викиди СО2 виключно на заходи із декарбонізації, що вже має значний енергоефективний та екологічний ефекти. В Україні сьогодні цей податок також існує і спрямовується до загального фонду Державного бюджету. Для підвищення ефективності його використання пропонується частину цього податку зробити джерелом для наповнення Фонду декарбонізації. Кошти Фонду будуть спрямовуватися виключно на проекти, що призводять до скорочення викидів двоокису вуглецю СО2. Наразі розглядаються сім напрямків, які мають енергоефективний, екологічний та соціальний ефекти, це:

• Проекти із екомодернізації генеруючих підприємств;

• Модернізація тепломереж, водоканалів, вуличного освітлення;

• Здешевлення проектів із утилізації (переробки) побутових відходів;

• Електробуси для громадського транспорту;

• Стимулювання використання приватних електрокарів населенням;

• Проекти із заміщення традиційних видів палива в бюджетній сфері;

• Стимулювання виробництва та використання біоетанолу, біогазу.

Судова практика

1.Для визнання недійсним Договору поставки природного газу у зв`язку з тим, що його зміст суперечить ч.5 ст.40 ЗУ "Про здійснення державних закупівель", необхідно встановити, чи відрізняються умови Договору від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції переможця процедури закупівлі або, чи змінювались істотні умови Договору після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі. Одночасно має бути визначено, чи було порушене цивільне право, за захистом якого Позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, якщо воно мало місце.

Такого висновку дійшов ВС у складі колегії суддів КГС при розгляді справи №911/162/19 за позовом АТ "Чорноморнафтогаз" до ТОВ «Нафтосервіс» про визнання недійсними з моменту укладання договору поставки та додаткових угод, скасувавши рішення попередніх інстанцій.

2.Незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов`язання між сторонами договору в частині, яку держава компенсуватиме за рахунок коштів державного бюджету, регулюються нормами адміністративного (бюджетного) законодавства, застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачали сторони у договорі відповідні умови.

Суд роз'яснив, що правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами в цій частині (у розмірі отриманих пільг та субсидій, отриманих населенням на відповідній території діяльності відповідача) зазнають імперативного регулятивного впливу держави, яка приймає законодавчі акти щодо виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг та субсидій.

Про це зазначив ВС у справі № 905/30/16 за позовом АТ «Укртрансгаз» до ПАТ «Маріупольгаз» про стягнення 13 млн грн. Аналогічний правовий висновок викладений в постанові ОП КГС у складі ВС від 31.05.2019, справі № 924/296/18.

3.Узгодження актів прийому-передачі не може слугувати підставою для адміністрування передачі природного газу, що зберігається в газосховищах.

У справі 910/9865/19 за позовом АТ «Київгаз» до АТ «Укртрансгаз» про зобов`язання вчинити дії, захист ділової інформації та стягнення моральної шкоди, ВС погодився з думкою попередніх інстанцій щодо тлумачення Кодексу газосховищ: адміністрування передачі природного газу, що зберігається в газосховищах, здійснюється оператором газосховищ виключно на підставі торгових сповіщень про передачу природного газу, що надаються оператору замовниками, з використанням інформаційної платформи (веб-сайту) оператора.

4. Верховний Суд вкотре звернув увагу на ознаки фіктивного правочину, які відрізняють його від недійсного: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Так, у справі 910/12125/19 за позовом АТ "Укртрансгаз" до ПАТ «Укренергозбут» та ТОВ «ФК «Фін-Інвест» про визнання недійсним договору відступлення права вимоги, позивач вважав, що відсутність у нового кредитора та його споживачів відповідних договорів на транспортування природного газу в редакції типового договору транспортування природного газу, затвердженого регулятором, відповідно до положень статті 32 Закону України "Про ринок природного газу" з АТ "Укртрансгаз" унеможливлює виконання зобов`язання боржником, а отже, Договір є правочином, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, що відповідно до ст.234 ЦК України є ознакою фіктивності правочину.

Суд зазначив, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

5. Верховний Суд, розглядаючи справу № 5/303 за позовом ДК "Газ України", НАК "Нафтогаз України" до Кіровоградського ДКП теплових мереж "Кіровоградтеплоенерго" про стягнення 3 млн грн., розтлумачив застосування ч.3 ст.22 ЗУ"Про теплопостачання".

Враховуючи, що цілісний майновий комплекс був переданий власником у користування комунальному підприємству, застосування ч.3 ст.22 ЗУ "Про теплопостачання" до даних правовідносин буде мати наслідком протиправне позбавлення органу місцевого самоврядування (в т.ч. через створювані ним комунальні підприємства) права розпорядження своєю власністю, та містити ознаки дискримінаційного підходу в частині визначення юридичної поведінки сторін господарських правовідносин з порушенням принципу рівності та пропорційності.

Такі висновки щодо застосування положень ч.3 ст.22 ЗУ "Про теплопостачання" узгоджуються із висновками про застосування цієї норми права, викладеними у постановах ВС від 20.03.2019 у справі № 910/7715/18, від 28.03.2019 у справі №910/5095/18, від 08.05.2019 у справі № 910/5080/18, від 22.05.2019 у справі №910/5096/18, від 20.03.2019 у справі № 910/7715/18, від 23.05.2019 у справі №910/31608/15, від 23.05.2019 у справі № 910/5085/18, від 03.09.2019 у справі № 910/5082/18, від 05.11.2019 у справі № 902/9/19, від 25.02.2020 у справі №910/2615/18.

6. Застосування санкцій, передбачених ч.3 ст.77 ЗУ "Про ринок електричної енергії", не виключає можливість визначення Оператором системи обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на підставі ПРРЕЕ, у разі виявлення порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії.

Саме такого висновку дійшов ВС у справі №904/2055/19 за позовом ОСББ "Святослава Хороброго-33" до АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» про скасування оперативно-господарської санкції.

Нагадаємо, що згідно з ч.3 ст.77 ЗУ "Про ринок електричної енергії" у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії, до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді:1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

Підготовлено АО «MARSHALLER GROUP»

Для побудови виграшної стратегії захисту клієнта в суді існують сучасні діджитал-сервіси, які допомагають полегшити роботу адвоката. Аналітична система аналізу судових рішень Verdictum надає доступ до 85 млн судових рішень та допомагає оперативно вивчити позицію конкретного судді та колег у схожих справах. Окрім цього система надає доступ до розкладу судових засідань і завантаженості суддів. Отримайте доступ до Verdictum.

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти
Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях

Схожі новини