Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

У ДФС запроваджено інститут кримінальних проступків

Реклама

З 1 липня 2020 року набрали чинності положення Закону № 2617-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон), якими, зокрема, внесено ряд суттєвих змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів.

Про це повідомили в Державній фіскальній службі.

Зокрема, відбувся розподіл кримінальних правопорушень на кримінальні проступки та злочини. Відтепер термін «кримінальне правопорушення» є узагальнюючим поняттям, яке охоплює як злочини, незалежно від ступеня їх тяжкості, так і кримінальні проступки. Отже, ряд злочинів, починаючи з 1 липня, класифікуються як кримінальні проступки.

У розумінні ч. 2 ст. 12 КК, кримінальним проступком є передбачене КК діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.

Зокрема, з числа основної та додаткової підслідності слідчих підрозділів органів ДФС, під категорію кримінальних проступків підпадають такі кримінальні правопорушення:

- частина 1 статті 216 КК «Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок»;

- стаття 192 КК «Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою»;

- частини 1, 2 та 4 статті 358 КК «Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів».

Поряд з цим час скоєння кримінального правопорушення є важливим для правильного визначення його класифікації, тобто віднесення до категорії злочину або кримінального проступку. Йдеться про те, що закон про кримінальну відповідальність не має зворотної дії в часі (ст. 58 Конституції та ст. 55 КК), якщо такий закон посилює відповідальність чи іншим чином погіршує становище особи.

Досудове розслідування кримінальних проступків має свої специфічні особливості та здійснюється у формі дізнання, процесуальний порядок якого регламентовано Главою 25 КПК.

Організація дізнання та визначення дізнавача належить до виключної компетенції керівника органу дізнання (ст. 39-1 КПК). При цьому підпунктами 7-1 та 4-1 частини 1 статті 3 КПК визначено, хто може бути керівником органу дізнання та дізнавачем відповідно.

З урахуванням цього та зважаючи на обмежений штатний ресурс підрозділів податкової міліції органів ДФС, осіб, уповноважених здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків у формі дізнання, як у центральному апараті, так і в територіальних органах, визначено з числа існуючих працівників слідчих підрозділів.

Виконання функцій керівника органу дізнання, у силу законодавчих вимог, здійснюватимуть керівники слідчих підрозділів органів ДФС.

Захист інтересів клієнта в суді потребує глибинного аналізу законодавчого поля та правових прецедентів. Для полегшення діяльності адвоката ЛІГА:ЗАКОН розробила LIGA360: АДВОКАТ - комплексне рішення, яке об'єднує головні інструменти в єдиному робочому просторі для адвоката. Отримайте доступ до повної бази НПА зі зворотними посиланнями на пов'язані документи, 85 млн судових рішень із правовими позиціями Верховного Суду, інформації про 6,5 млн компаній і підприємців із відображенням бізнес-зв'язків. Замовляйте у липні зі знижкою 30 %.

Читайте також:

Як передати виконавче провадження іншому державному виконавцю

Із 1 липня зріс прожитковий мінімум: на які показники це вплинуло

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти
Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях

Схожі новини