Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську
Реклама

1 листопада Асоціація правників України за підтримки Європейської Бізнес Асоціації та Американської торговельної палати в Україні (і надихнувшись Хеловіном) провела форум IP Ukraine now.

Перша сесія заходу була присвячена інвестиціям в ІР, що закономірно викликало питання запуску Вищого суду з питань інтелектуальної власності, створення якого передбачено Законом «Про судоустрій і статус суддів» на рівні з Вищим антикорупційним судом (який вже навіть встиг винести перший вирок). Саме ці два органи за судовою реформою Президента Порошенка виділено як вищі спеціалізовані суди у системі судоустрою.

Тож поговоривши про інвестиції: досвід Росії у забезпечення технопарків, системи американських грантів для підтримки стартапів, а також державне фінансування українських починань (Фонд підтримки винаходів Мінекономрозвитку - проект Міністерства і Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, передбачає конкурсний відбір проектів та стартапів для державного стимулювання - надання безпроцентних позик), - повернулись до стану реалізації давно запланованої реформи.

Сергій Козьяков, поки що голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів, відверто розповів аудиторії, що ІР-суд у всіх країнах, де було створено подібні спеціалізовані установи, завжди є історією успіху (на відміну від антикорупційних судів, які виявились невдалими проектами, хоча, сподіваємось, Україна стане винятком). Разом з тим, його запуск відкладається на невизначений період - конкурсний відбір суддів зупинено. Не в останню чергу через прийняття законопроекту № 1008, який було направлено на підпис Президенту 31 жовтня.

Прийнятий Закон припиняє повноваження всіх членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, незалежно від дати вступу на посади (норма стосується і членів ВККС, щойно обраних з'їздом суддів).

Пан Козьяков повідомив, що комісія не працюватиме кілька місяців і нагадав, як все починалось. Ідея створення ІР-суду тягнеться з судової реформи 2015-16 років, яка впроваджувала відбір суддів на відкритих конкурсах, а не в закритих кабінетах. Разом з тим, з прийняттям Закону про Вищий антикорупційний суд (7 червня 2018 року), довелось відволіктись на терміновий добір антикорупційних суддів. Завершити конкурс в ІР-суд (залишилась 1/3 роботи: наприклад, роботи кандидатів перевірить вже новий склад комісії) завадила і політична ситуація навколо комісії, яка і призвела до вимушеного затягування процесу.

Що ж до перспектив запуску ІР-суду, то цього не відбудеться в найближчі 6-12 місяців. Оскільки з набуттям Законом чинності припиняються повноваження всіх членів ВККС, а новий склад має затвердити Вища рада правосуддя за участі міжнародних експертів (судді, адвокати, науковці втрачають право самостійно обрати представника в цьому органі).

Пан Козьяков вважає, що членство в ВККС є професійною роботою, тому новим людям знадобиться час, щоб зорієнтуватися в складних процесах. Крім того, пріоритетним є призначення суддів першої інстанції. ВККС сформувала резерв: конкурс проведено, результат отримано, проте завершить процедуру призначення вже новий склад комісії. А вже після цих 5-6 місяців настане черга для іншого.

Пан Козьяков порадив юридичній спільноті об'єднатися і активно лобіювати створення ІР-суду. За його словами, завершити конкурс можна за один місяць лише за однієї умови - якщо половина складу комісії займатиметься виключно питанням ІР-суду.

Марина Ясинська, головна редакторка ЮРЛІГИ

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти

Схожі новини