МОН визначився з Порядком проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти
Передбачається, що інституційний аудит проводь Державна служба якості освіти і її територіальні органи.
Цей аудит включає:
2) оцінку освітніх і управлінських процесів освітнього закладу і його внутрішньої системи забезпечення якості освіти;
2) перевірку дотримання вимог законодавства у сфері освіти.
Аудит може бути плановим і позаплановим.
Плановий аудит проводиться не частіше за один раз на десять років відповідно до перспективвными та річних планів. Річні плани повинні затверджуватися до 30 листопада попереднього року і підлягають обнародуванню на веб-сайтах територіальних органів Державної служби якості освіти.
Позапланові аудити проводяться у зв'язку з низькою якістю освітньої діяльності в конкретному закладі за результатами незалежного зовнішнього моніторингу якості освіти. Позаплановий аудит може проводитися не частіше, ніж 1 раз на два роки, і не раніше, ніж через рік після проведення планового аудиту.
Інституційний аудит проводиться спеціально створеною експертною групою, до якої залучаються педагогічні працівники (які пройшли сертифікацію та/або мають вищу квалификаційну категорію), а також керівники і заступники керівників закладів освіти, що пройшли аудит. Крім того, до складу групи можуть включатися інші експерти, які мають вищу педагогічну освіту та/або професійну кваліфікацію педагогічного працівника, практичний досвід роботи в закладі освіті не менше 5 років, а також пройшли навчання, організоване Державною службою якості освіти. Співробітники органів управління у сфері освіти можуть залучатися до аудиту тільки у межах проведення перевірок.
Очолює експертну групу співробітник Державної служби якості освіти. Окрім нього, в групі повинно бути не менше 2 і не більше 11 експертів. Кількісний склад конкретної групи визначається її керівником.
Термін проведення аудиту не може перевищувати 10 робочих днів, а для закладів освіти з середньою кількістю співробітників за календарний рік не більше 50 чоловік - 5 робочих днів. Продовження термінів проведення аудиту не допускається.
У рамках аудиту і за його підсумках складаються такі документи: акт перевірки, аналітичні довідки, звіт про проведення аудиту, висновок, рекомендації, розпорядження про усунення недоліків (у разі їх виявлення). Усі ці документи, окрім аналітичних довідок і звіту про проведення аудиту, підлягають обнародуванню на сайті органу, що проводив аудит.
Відповідний наказ МОН набув чинності 12 квітня.
