13 грудня в господарському суді Одеської області відбувся круглий стіл "БАНКРУТСТВО : РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ" за участю суддів господарських судів, науковців, арбітражних керуючих, представників податкової сфери та адвокатів у режимі відеоконференції із суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Під година заходу обговорили актуальні питання чинної процедури врегулювання неспроможності та новішали Кодексу України з процедур банкрутства.
Відкриваючи захід, секретар судової палати Володимир Погребняк зазначив про нестабільність законодавства, адже майбутній кодекс є вже четвертою редакцією врегулювання процедур банкрутства, тому при обговоренні проблем справ про банкрутство в реальному часі слід зважати на можливість законодавчих коректив.
Традиційно популяризатором судової діяльності виступив суддя КГС у складі ВС Сергій Жуків. Він назвавши та охарактеризував основні новішали Кодексу. Насамперед суддя зауважив, що навіть змінивши визначення неплатоспроможності, законодавець чомусь не вказав ознак. Проблеми правозастосування може викликати запровадження солідарної та субсидіарної відповідальності для третіх осіб у зв'язку з доведенням до банкрутства і банкрутством боржника з вини його засновників. Це свідчить, що законодавство стає більш персоналізованим - відповідальність передбачена зокрема і через не вернення до господарського суду.
Ті, що всі майнові спори з боржником мають розглядатися в межах справи про банкрутство, також може призвести до проблем. Окремі позовні провадження відкриваються не до боржника, оскільки він є стороною в спорі. Передбачення шести конкретних підстав відсторонення арбітражного керуючого разом з обов'язковим авансуванням його послуг шляхом внесення коштів на рахунок господарського суду викликають питання щодо практичного втілення. Новішали стосуються також арештів та обтяжень щодо боржника, які може застосовувати виключно господарський суд у межах справи про банкрутство. С. Жуків звернув увагу на відсутність визначення, чи скасовується арешт на майно боржника, накладений в інших провадженнях. Важлива новішала стосується і скасування арешту та обмеження у санації - суд знімає обтяження за заявою керуючого санацією.
Наступною важливою новелою, на думання судді, є визначення підстав для визнання недійсним правочинів боржника. Так, "Підозрілий період" збільшився з одного до трьох років - саме за цей годину перевірятимуть і укладання договорів заінтересованою особою. Законодавець передбачив і можливість забезпечених кредиторів частково відмовитись від забезпечених вимог та зробити їх конкурсними. Крім того, новим є й обов'язок ліквідатора звітувати про дії, здійснені для повернення майна.
На такій безперечній новелі, як банкрутство всіх фізичних осіб, зупинився професор Одеської юридичної академії, член наукової ради при Верховному Суді Олег Подцерковний. Перш за усе він зауважив на відповідальності судді при ухваленні рішення про закриття провадження і не переході до процедури погашення боргів. Це є крайнім негативним елементом для дисциплінування та уникнення зловживань. Перед суддею постануть питання заінтересованості осіб, визначення нефіктивності вимог та виявлення бажання позбавитися боргів. Професор пояснивши, що хоча метою процедури є полегшення боргового ярма або погашення незабезпеченого боргу, через неврегульованість механізму можуть виникнути зловживання. Наприклад, процедурою можуть скористатися для запровадженя 120-денного мораторію, що передбачає зупинення виконавчого провадження, ненарахування санкцій худе. Пан Подцерковний наголосив, що фізична особа - боржник не тільки сама подає заяву, вона має надати і план реструктуризації терміном до 10 років, який суд повинний затвердити на підготовчому засіданні. Крім того, мають бути попередньо оплачені послуги арбітражного керуючого. Загалом же він вважає, що законодавчо убезпечити собі від зловживань повністю неможливо.
Коментуючи цю тему, суддя КГС ВС Ніна Ткаченко додала, що банкрутство фізосіб вводитися не як індульгенція, всепрощення боргів, а як благо для боржника. Вона наголосила, що прогнози про вал заяв від фізосіб є перебільшенням. Адже насамперед людина має відкрити про собі та свою сім 'ю всі дані, а також сама авансом оплатити послуги арбітражного керуючого. Крім того, суду надано дискреційні повноваження - він не може просто порушити справу за наявності боргу. Крім того, варто пам'ятати, що борги за аліментами, щодо відшкодування шкоди, соціальних внесків не прощаються.
Пані Ткаченко погодилась, що абсолютно досконалого законодавства не буває. Але ж попередній закон про банкрутство подужали, а "дорогу осилить той, що йде".
Суддя КГС ВС В'ячеслав Пісков нагадавши, що правозастосування в цьому питанні має базуватися на трикутникові зі статті 129 Конституції, статті 6 Конвенції про захист прав людини та Першого протоколу до неї.
Серед важливих тез, озвучених у подальшому обговоренні, варто згадати про ті, що очікувано Кодекс набуде чинності наприкінці наступного року (нагадаємо, що його поки що не опубліковано). Крім того, норма, що торги можуть проводитися виключно в електронній формі, має бути введена в дію пізніше - у Кабміну буде 3 місяці, щоб затвердити порядок. Тож успіх змін залежатиме не лише від суддів, які мають застосовувати надані їм норми.
З огляду на глобальність змін і велику відповідальність, яка перш за усе ляже на плечі суддів першої та апеляційної інстанції, Верховний Суд проводитиме подібні заходь і надалі: судді мають спільними зусиллями зрозуміти, як застосовувати нове законодавство, ураховуючи принцип верховенства права.
Марина Ясинська
