Верховний Суд оприлюднив позачерговий дайджест судової практики Великої Палати спеціально для висвітлення постанови про відступлення від правових позицій щодо юрисдикції справ про скасування державної реєстрації.
У постанові від 4 вересня у справі № 823/2042/16 Велика Палата дійшла висновку, що оскарження рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки безпосередньо пов'язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки і що з огляду на суб'єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.
Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків, викладених у справах № 817/567/16 та № 826/9928/15, № 808/8972/15, № 826/4460/17, № 815/4618/16, № 804/20728/14, № 823/378/16 щодо належності до юрисдикції адміністративних судів позовів осіб, які не були заявниками вчинення реєстраційних дій, до державного реєстратора про скасування його рішень чи записів у державному реєстрі стосовно реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Зазначимо, що всі судові рішення можна знайти у Verdictum.
Велика Палата визначила, що такий критерій визначення юрисдикції спору, як порушення держреєстратором вимог реєстраційного законодавства під час реєстрації прав на земельну ділянку, не завжди є достатнім та ефективним, адже наявність цих порушень можна встановити лише при розгляді справи по суті, а не на момент звернення позивача з позовною заявою. Крім того, скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов'язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів. Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. А тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб'єктного складу сторін спору.
Також дайджест містить огляд постанови Великої Палати, щодо якої підтверджено та уточнено позицію, висловлену в постанові від 4 вересня 2018 року (справа № 823/20042/16, провадження № 11-377апп18). Суд роз'яснив, що позовні вимоги орендаря про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки за третьою особою підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства для вирішення питання правомірності правочинів, на підставі яких відбулися реєстраційні дії.
В додатках містяться окремі думки суддів Великої Палати у справах із спорів щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки.
З повним оглядом судової практики ви можете ознайомитись в інформаційно-правових системах ЛІГИ:ЗАКОН. Там можна знайти і попередні дайджест № 1 та дайджест № 2.
