Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк на своїй сторінці у Facebook зазначив, що в Мінагрополітики проаналізовано «можливі ризики, які несе для аграрної галузі ескалація конфлікту в Азовському морі та зумовлений нею режим ВС у 10 областях».
При цьому зауважено, що складові будуть змінюватися відповідно до розвитку ситуації, все нижченаведене - попередні прогнози та оцінки.
Ризики, які в міністерстві бачать на сьогодні, та ступінь їх впливу на ситуацію в АПК:
1. Основний блок - для рибної галузі. Азовське море генерує більшу частину вилову, і це вимагає збереження стабільного і зрозумілого режиму риболовства в його водах. Рибалкам було рекомендовано як застережний захід повернутися в порт, жодних юридичних чи фактичних обмежень до них не застосовувалось. Ступінь ризику: не визначений.
2. Повторення агресивних дій в Керченській протоці. У зв'язку з напруженою ситуацією в Приазов'ї та непередбачуваними діями РФ, обсяги перевалки через порти Бердянськ та Маріуполь можуть бути вимушено скорочені, а потоки перенаправлені в порти Одеси. Ступінь впливу: середній. У минулому році через порти Азова було експортовано біля 5 % від загального експорту зерна. Це багато, але період надвисокої місячної інтенсивності експорту в цьому сезоні вже минає, тому навіть враховуючи певні нюанси роботи Укрзалізниці, великих проблем від можливої концентрації експортних потоків у міністерстві не очікують.
3. Загальнотранспортні. Режим ВС охоплює всі портові області і може позначитися на роботі експортної інфраструктури (це лише припущення, оскільки зараз робота йде безперебійно). Крім того, з'являється фактор непереборного впливу - «військова потреба», якій буде підкорюватись транспорт, зокрема пріоритет у постачанні вагонів, подачі тяги тощо буде у військових вантажів. Ступінь впливу: залежатиме від злагодженої роботи транспортної інфраструктури.
4. Юридичні, пов'язані з виконанням зовнішніх контрактів і визначенням форс-мажору. Юристи сходяться на думці, що застосування форс-мажору в разі ВС є імперативним, але практика залежить від того, як був цей пункт виписаний у конкретному контракті. Ступінь впливу: середній. Ніхто з свідомих гравців ним не зловживатиме, оскільки на кону репутація і компанії, і країни в цілому як надійного постачальника. Допоки відвантаження відбувалися в штатному режимі. Крім того, навіть статус «Force Majeure» не скасовує контракт, а лише зміщує строки виконання зобов'язань по ньому.
5. Глобальні цінові. Власне, не ризик в прямому розумінні, але можливість коливань цін як реакція на ескалацію конфлікту - аспект, який треба врахувати. Ступінь впливу: мінімальний. На біржовій сесії, що відбулася 26 листопада, коливання ціни на пшеницю були в межах 1 %.
6. Зростання ціни фрахту. Можливе, але в незначному обсязі і точно не в короткостроковій перспективі, оскільки судна фрахтуються із великим часовим лагом.
7. Зростання страхових премій. Страхові компанії найімовірніше закладуть додаткові ризики при страхуванні операцій в портах Азовського моря.
Окремо п. Мартинюк наголосив на тому, що ризики продовольчого характеру для внутрішнього ринку, зокрема для 10 областей із ВС, відсутні. Пропозиція основних продуктів харчування значно перевищує прогнозований попит, а більшість областей, в яких вводиться ВС, є профіцитними.
Нагадаємо, сьогодні Президент підписав Закон про затвердження Указу про введення воєнного стану в Україні, який набрав чинності з моменту опублікування в "Голосі України" № 225-226 від 28 листопада 2018 року. Запровадження воєнного стану не має вплинути на бізнес.
