Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, вирішила проблемне питання, яке виникає при достроковому розірванні дії договору страхування життя, а саме методику визначення розміру викупної суми.
Вимоги до методики розрахунку викупної суми за договором страхування життя затверджено розпорядженням від 14 листопада 2017 року № 4258, яке набуло чинності 16 квітня 2018 року.
Викупна сума розраховується математично на день припинення договору страхування життя залежно від періоду, протягом якого діяв договір страхування життя, згідно з методикою, яка є невід'ємною частиною правил страхування життя.
Якщо договір страхування життя не містить розміру викупної суми в абсолютній величині або у відсотках, то викупна сума, що підлягає виплаті за таким договором, не може бути меншою, ніж базовий розмір викупної суми.
Так, для договорів страхування життя з ризиком дожиття застрахованої особи до події, визначеної в договорі, або досягнення визначеного в договорі віку (накопичувальні договори страхування життя) базовим розміром викупної суми є розмір резерву нетто-премій, обчислений ретроспективно та збільшений на розмір резерву бонусів за таким договором.
При цьому розмір витрат на укладення договору страхування життя, який врахований при розрахунку розміру резерву нетто-премій, не може перевищувати 5 % страхових платежів, які рівномірно розподіляються на перші п'ять років дії такого договору.
Для договорів страхування життя, які не є накопичувальними, базовим розміром викупної суми є розмір математичного резерву, зменшений на розмір витрат на ведення справи в обсязі, який визначається в такому порядку:
- не більше 20 % страхового платежу за договором - для договорів, строк дії яких не перевищує один рік;
- не більше 30 % страхового платежу за перший рік дії такого договору - для договорів, строк дії яких більше одного року.
