Законодавчі новації
Оксана Олехова, директор Групи міжнародного оподаткування КПМГ в Україні
Андрій Крякушин, денеджер Групи міжнародного оподаткування КПМГ в Україні
Участь України в Плані BEPS
24 і 25 листопада 2016 року Організація Економічного Співробітництва схвалила текст багатосторонньої угоди про впровадження заходів, що відносяться до Плану запобігання розмиванню бази оподаткування і переміщення прибутків (Base Erosion and Profit Shifting). Більше, ніж 100 юрисдикцій обговорюють цю багатосторонню угоду, яка дозволить швидко імплементувати перелік податкових заходів, оновлюючих правила міжнародного оподаткування і зменшуючих ризик ухилення від сплати податків міжнародними корпораціями. Цей інструмент імплементує результати Проекту BEPS у більше, ніж 2000 міжнародних податкових конвенцій по всьому світу. Церемонія підписання пройде в червні 2017 року в Парижі.
Крім того, 11 листопада 2016 року Міністр Фінансів України підписав офіційний лист про приєднання України до Плану BEPS. З 1 січня 2016 року Україна отримає статус офіційного учасника BEPS. Таким чином Україна зобов'язується імплементувати мінімальний перелік заходів BEPS, а саме:
- боротьбу із зловживаннями, пов'язаними з пільговими податковими режимами
- запобігання зловживанням при використанні конвенцій про уникнення подвійного оподаткування
- розкриття інформації про використання агресивних схем податкового планування
- збільшення ефективності механізмів рішення суперечок про застосування договорів про уникнення подвійного оподаткування.
Законодавчі зміни відносно конвертації грошових вимог в статутний капітал
26 вересня 2016 року Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку України прийняла Рішення № 950, яке вносить зміни в ряд нормативних актів і регулює процедуру оплати акцій шляхом внесення в статутний капітал акціонерного товариства боргових зобов'язань. Результатом такої конвертації буде припинення боргового зобов'язання суспільства шляхом заліку однорідних вимог і виникнення акціонерних прав у кредитора. Також, як повідомлялося раніше, законопроектом № 2764 від 30.04.2015 пропонуються зміни в законодавство, які дозволять здійснювати конвертацію боргових зобов'язань в статутний капітал юридичної особи. Законопроект був відправлений на повторний розгляд в другому читанні.
Роз'яснення про оподаткування ПДВ постачань програмного забезпечення
Державна фіскальна служба України у своєму листі від 06.10.2016 № 17357/5/99-99-15-03-02-16 надала роз'яснення відносно окремих питань постачання програмної продукції і супутніх їй послуг, у черговий раз підкресливши різницю між роялті і платою за копію програми. За умови обмеження використання програми її функціоналом або кількістю копій, постачання програмної продукції обкладатиметься ПДВ. Якщо ж, згідно з умовами ліцензійної угоди, функціонал програми не обмежений і не обмежено відтворення копій програми, то такий платіж вважатиметься роялті. У теж час, надання послуг з надання технічної підтримки може мати різні податкові наслідки. У листі вказано, що ті послуги, які виявляються при постачанні програмної продукції, і не ведуть до зміни програмного коду, обкладатимуться ПДВ по ставці 20%. У теж час, усі послуги технічної підтримки, результатом яких є зміни в коді програми, звільняються від оподаткування ПДВ в порядку статті 196 Податкового кодексу України або пункту 261 розділу ХХ НКУ.
Судова практика
Лариса Антощук, керівник практики вирішення податкових суперечок КПМГ в Україні
Електронні бази цих податкових органів не підлягають коригуванню, якщо внесена інформація зібрана легальним шляхом
Суд нагадав, що інформація, яка прийшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії із здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
У даній справі за результатами позапланової не виїзної документальної перевірки податкова в акті вказали відсутність підтвердження реальності здійснення господарських стосунків з контрагентами. На цій підставі податківці внесли в електронні автоматизовані системи зіставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів коригування самостійно задекларованих показників податкової звітності.
Платник податків звернувся суд з вимогою визнати протиправними дії представників фіскальної служби в частині коригування показників податкової звітності в усіх електронних базах. Враховуючи факт, що податкова обмежилася тільки актом і не видала податкових повідомлень-рішень, які б обгрунтували коригування у базах даних, суд першої інстанції прийняв рішення на користь позивача.
Апеляційна інстанція частково задовольнив вимоги платника податків, вказавши, що податкові органи мають законодавчо встановлене право збирати, обробляти і зберігати податкову інформацію. Відповідно, суд відмови в частині вимоги зобов'язати податковий орган вилучити дані з електронних баз даних, вказавши, що цей спосіб захисту є втручанням в діяльність фіскальних органів.
Суд касаційної інстанції у свою чергу вказав, що укладення, викладені в акті перевірки, є відображенням дій співробітників податкових органів і самі по собі не народжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Внесення суб'єктом владних повноважень у базу даних такої інформації не створює ніяких перешкод для діяльності платника податків.
Суд також нагадав, що інформація, яка прийшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії із здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Таку правову позиція раніше висловлював Верховний суд України в постановах від 09.12.2014 №21-511а14, від 04.11.2015 в справі № 21-1654а15, від 02.12.2015 №21-5180а15, від 15.12.2015 №21-677а15.
(Визначення ВАСУ від 17.11.2016 р. в справі № 804/13149/14 (№До/800/22728/15))
Анулювання (відміна) реєстрації платника ПДВ є втручанням в право власності
Платник податків звернувся до суду і однією з вимог просив зобов'язати податкову відмінити рішення по анулюванню реєстрації платником податку на додану вартість (далі - ПДВ). Наступною вимогою було зобов'язати відновити позивача в Реєстрі платників ПДВ з дати анулювання.
У обгрунтування своїх вимог позивач вказував, що Державна податкова інспекція безпідставно дійшла висновку про відсутність його за юридичною адресою, що у свою чергу привело до неправомірного внесення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців запису, на підставі якого пізніше за компанію було анулюване реєстрація платника ПДВ.
Суд першої і апеляційної інстанції задовольнили вимоги позивача в цій частил, аргументую тим, що представники податковою не надали належних доказів на підтвердження правомірності здійснених дій.
Суд касаційної інстанції, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, вказав, що реєстрація платником ПДВ в розумінні ст.1 Першого протоколу Конвенції з прав людини і основоположних свобод, є по суті активомтобто "майном" позивача, від якого останній при проведенні госпдіяльності правомірно чекає економічний ефект а значить анулювання (відміна) реєстрації платника ПДВ є втручанням у право власності.
Також суд вказав, що при розгляді таких категорій справ як втручання в право власності необхідно оцінювати співвідношення міри втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу Конвенції.
(Постанова ВАСУ від 11.11.2016 р. в справі До/800/22705/16)
