Вплив державної регуляторної політики на розвиток економіки і суспільства загалом можна порівняти з тим впливом, який здійснює монетарна і податкова політика. Тому дуже важливо, щоб регуляція була ефективною та не створювала різноманітні перешкоди для бізнесу.
На качану листопада Світовим банком було визначено нові індикатори ефективності регуляторної політики в державному управлінні. І в цьому рейтингу Україна - серед країн - лідерів.
На прес-зустрічі голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна пояснила, чому так трапилося, і які саме показники досліджувались. Зокрема, експертів СБ цікавило:
- чи міністерства ведуть плани регуляторної діяльності;
- чи публікуються звіти про результативність чинних регуляторних актів;
- чи є практика попередніх консультацій перед прийняттям акту;
- чи проводитися аналіз регуляторного впливу, та чи є орган контролю (у Україні - ДРС);
- чи може громадськість звертатися щодо анулювання акту (це можливо через ДРС);
- чи регулюється періодичність перегляданню актів (згідно Закону "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"2 роки після прийняття та потім кожні 3 роки) і т.д.
Регуляторний акт - прийнятий відповідним регуляторним органом нормативно-правовий акт, який спрямовано на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб' єктами господарювання.
Окреме важливе значення надавалось публікації текстів проектів регуляторних актів. У Україні такі проекти необхідно обнародувати на офіційних сайтах органів державної влади. За дотриманням цього правила слідкують, і навіть є судові рішення, коли ухвали Кабміну скасовувались по причині попереднього неопублікування тексту проекту. Попри це, К. Ляпіна зауважила, що така система публікації проектів на сайтах окремих держорганів має корупційні ризики. Адже технічно цілком можливо розмістити текст на сайті "заднім числом". Тому в ідеалі мав би існувати незалежний єдиний ресурс для офіційного обнародування таких проектів.
Також на етапі обговорення проекту регуляторного акту важливо мати зв'язок із громадськістю. Таким чином, за словами К. Ляпіної, "руйнується божественна складова створення регулювання". У Україні зауваження та пропозиції до проектів приймаються в письмовій формі, при цьому орган має обов'язок відповісти на ці коментарі - письмово та, що особливо важливо, - обгрунтовано. Якщо такої обгрунтованої відповіді не буде, суд може скасувати прийнятий документ, і такі судові рішення вже є.
У вказаному рейтингу Україну "переплюнула", наприклад, Великобританія. І це не дивно, адже базові принципи регулювання в цій країні - менше, краще, в крайньому випадку. Також там діє чудовий метод "+1 = - 2", який означає, що якщо планується ввести якесь регулювання, яку коштуватиме бізнесу, наприклад, 100 фунтів, натомість необхідно скасувати регулювання вартістю 200 фунтів. На додачу, регуляторні акти набувають чинності лише двічі на рік, у встановлені дати. Тому британський бізнес має година підготуватися до змін та після їх вступу в силу може бути впевнений, що наступні півроку не загрожують новими "покращеннями".
А чим наразі пишатися Україні? Наприклад, тим, що протягом 2016 року в Україні працював М-тест - розрахунок вартості державних регуляцій та їх впливу на малий/середній бізнес. Це інструмент, який дає підприємцям реальну можливість за допомогою цифр та прорахунків впливати на процес ухвалення рішення з регуляції. Завдяки цьому "калькулятору" вираховуються очікувані витрати бізнесу від пропонованої регуляції, і якщо торба виходить завелика, пропонуються варіанти змін.
Тобто, мета М-тесту - зменшення вартості державного регулювання для суб' єктів малого бізнесу. Чому саме малого? Дрібніші компанії часто перебувають у невигідному становищі в порівнянні з більшими суб' єктами, через більші витрати годині на дотримання нормативним вимог державного регулювання.
Структура М-тесту:
- консультації з передставниками МСБ щодо регулювання;
- попередня оцінка регулювання - інтереси якого бізнесу можуть бути порушені;
- вимірювання впливу регулювання на МСБ;
- розрахунок можливих витрат суб' єктів малого підприємництва;
- розробка корегуючих (пом'якшувальних) заходів.
Втім, ця система ще не досить досконала, визнають експерти. Адже акти на оцінку обираються ситуативно і системності немає.
Заразом українському бізнесу потрібна не лише відміна застарілих актів, але й розробка системи нових, вважає директор Програми USAID "ЛЕВ" Тамара Соляник. Малий та середній бізнес - чутливий та динамічний, тому дивлячись на нього можна найбільш точно оцінити вплив державної регуляторної політики.
Юлія Шешуряк, ЮРЛІГА
Фото: з Facebook - сторінки Програми USAID "ЛЕВ"
