Верховний Суд України на засіданні Судової палати у гражданскми справах 5 жовтня 2016 року розглянув справу № 6-2405цс15 про визнання незаконними і відміні наказів, відновленні на роботі, зобов'язанні провести нарахування і виплату премій, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
При розгляді була сформована следующа правова позиція.
Згідно із статтею 117 КЗоТ у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу сум, що належать звільненому працівникові, в терміни, вказані в статті 116 справжнього Кодексу, за відсутності суперечки про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
За наявності суперечки про розміри сум, що належать звільненому працівникові, власник або уповноважений їм орган повинен сплатити вказане в цій статті відшкодування у тому випадку, якщо суперечка вирішена на користь працівника. Якщо суперечка вирішена на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить ухвалу по суті суперечки.
Встановивши при розгляді справи про стягнення середнього заробітку у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені що належать йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли він цього дня був на роботі, - в наступному дня після пред'явлення їм працедавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗоТ стягає на користь працівника середній заробіток за увесь період затримки розрахунку, а у разі непроведення його до розгляду справи - по день ухвалення рішення, якщо працедавець не довів відсутність в це свій провина. Само по собі відсутність засобів у працедавця не виключає його відповідальності.
У разі непроведення розрахунку у зв'язку з виникненням суперечки про розмір сум вимоги, що належать до виплати, про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному об'ємі, якщо суперечка вирішена на користь працівника або такому висновку приходить суд, що розглядає справу. У разі часткового задоволення позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні, враховуючи спірну суму, на яку працівник мав право, долю, яку вона складала в заявлених вимогах, істотності цієї долі в порівнянні з середнім заробітком і інші конкретні обставини справи.
Оскільки у справі, що переглядається вимоги позивача про розмір сум, що належать йому при звільненні, суд задовольнив частково, є основи для застосування принципу співмірності і зменшення розміру відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
