Верховний Суд України
Суд повинен відновити термін апеляційного оскарження, якщо повний текст рішення спрямований надто пізно
Розглянувши справу № 6-1250цс16 за позовом банку до боржника і поручителя про стягнення заборгованості за кредитним договором, Суд дійшов висновкущо у разі, якщо недотримання термінів апеляційного оскарження було обумовлене діями (бездіяльністю) суду першої інстанції, зокрема, особі не спрямована впродовж терміну на апеляційне оскарження копія повного тексту рішення суду першої інстанції, то ця обставина може бути основою для відновлення терміну на апеляційне оскарження - за заявою особи, що оспорює судове рішення.
Обов'язковою умовою для ответсвенности працівника за перевитрату пального являється наявність провини
Розглянувши справу № 6-1267цс16 за позовом підприємства до колишнього працівника про відшкодування збитку, заподіяного перевитратою пального, Суд роз'яснивщо при рішенні подібних суперечок необхідно встановити наявність або відсутність провини і умисного спричинення працівником майнового збитку підприємству, що являється обов'язковій складовій відповідальності працівників автомобільного транспорту за перевитрату палива.
Якщо в договорі позики не встановлені відсотки, що сплачуються після завершення терміну повернення, застосовується облікова ставка НБУ
При розгляді справи № 6-1412цс16 Суд дійшов висновкущо у разі невстановлення договором розміру відсотків після закінчення визначеного в договорі терміну їх повернення, слід зробити висновок про визначення розміру відсотків на рівні облікової ставки Національного банку. Крім того, підлягають застосуванню положення статті 625 ГК у поєднанні із статтею 1048 ГК у разі прострочення виконання боржником грошового зобов'язання.
Не можна об'єднувати в одно виробництво вимоги, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства
Розглянувши справу № 6-1593цс16 за позовом юрособи до юрособи і фізособи про стягнення заборгованості, Суд нагадавщо оскільки не допускається об'єднання в одно виробництво вимог, що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлене законом, необхідно відкрити провадження у справі в частині вимог, що відносяться до цивільної юрисдикції і відмовити у відкритті провадження у справі про вимоги, розгляд яких проводиться за правилами іншого виду судочинства. Вирішуючи позов, суди вказаних вимог закону не врахували, безпідставно прийняли до виробництва суперечку, що виникла між юридичними особами і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, розглянули його разом з вимогами, які вирішуються в порядку цивільного судочинства.
Факт придбання майна в шлюбі не доводить, що воно загальне
Розглянув справу № 6-801цс16 про розділ загального майна подружжя, Суд підтвердив правову позицію, згідно якої статус загальної спільної власності визначається за двома критеріями : 1) час придбання майна; 2) засоби, за які таке майно було придбане (джерело придбання). Норма статті 60 СК вважається застосованою правильно, якщо придбання майна відповідає цим чинникам. У разі придбання майна хоча і в період браку, але на особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об'єктом загальної спільної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, на особисті кошти якого воно придбане. Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період браку не є безумовною основою для віднесення такого майна до об'єктів права загальної спільної власності подружжя.
Вищий адміністративний суд України
Податок на "розкішні" авто є місцевим і не може стягуватися в 2015 році
У кінці серпня було винесено декілька ухвал, що стосуються відміни податкових повідомлень-рішень про сплату транспортного податку в 2015 році. Зокрема, Суд дійшов висновкущо в 2015 році не може стягуватися податок, який був встановлений 28 грудня 2014 року, оскільки він вводиться в дію з початку бюджетного періоду, що йде за плановим (тобто з 1 січня 2016 року). Нові податки практично не можуть бути визнані обов'язковими до сплати принаймні в 2015 році, адже місцеві ради не приймали і не могли прийняти і офіційно оприлюднити до 15 липня 2014 року рішення про встановлення таких податків і зборів. Тобто, транспортний податок відноситься до місцевих, а значить, Верховна Рада не може безпосередньо своїм рішенням ввести такі податки як місцеві на відповідних територіях. Таким чином, місцеві ради згідно НК повинні обов'язково встановити (відповідним рішенням місцевої ради) транспортний податок і вирішити питання (на власний розсуд), вводити податок (і в яких розмірах) на майно, відмінне від земельної ділянки. Таке рішення має бути обнародуване до 15 липня року, передування бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлених місцевих податків і зборів або змін (плановий період). Інакше норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що йде за плановим. Також ВАСУ послався на принцип стабільності, закріплений в пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 НК, згідно з яким зміни у будь-які елементи податків і зборів не можуть вноситися пізніше чим за 6 місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому діятимуть нові правила і ставки. Податки і збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися впродовж бюджетного року. Виходячи з вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку, що застосування контролюючим органом положень статті 267 НК для цілей оподаткування транспортним податком не може мати місця в 2015 році. Таким чином, рішення ВАСУ торкається транспортного податку, нарахованого в повідомленнях від 2015 року по Закону від 28 грудня 2014 року. Вже 24 грудня 2014 року норма про транспортний податок (стаття 267 НК) була змінена.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
