Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 29 червня 2016 року розглянув справу № 6-192цс16 за позовом постраждалої від ДТП до "Європейського страхового альянсу" про відшкодування майнового збитку.
При розгляді цієї справи ВСУ відступив від правовій позиціїсформованою в справі № 6-309цс15згідно якої право вимоги відшкодування збитку від ДТП виникає в день ДТП.
Спричинення потерпілому шкоди в результаті дорожньо-транспортної події особою, громадянська відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов'язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування збитку в повному об'ємі відповідає відповідний обов'язок боржника (особи, що завдала збитку). В той же час таке ДТП служить підставою для виникнення договірного зобов'язання за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (у договірному зобов'язанні ним є страховик).
Таким чином, потерпілому як кредиторові належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному і договірному. Він вільно, на власний розсуд вибирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, що завдала шкоди, про відшкодування цього збитку, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, що завдала шкоди, застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, з вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика і надалі до особи, що завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ГК підстав.
Загальним правилом, закріпленим в частині першої статті 261 ГК, встановлено, що течія позовної давності починається з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У справі, що переглядається суди встановили, що позивачка після настання ДТП своєчасно звернулася до страховика із заявою про виплату їй страхового відшкодування у зв'язку з ДТП, що сталося з вини фізичної особи, з якою страховик уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Страховик 16 липня 2012 року відмовив їй у виплаті цього відшкодування.
Враховуючи відмову страховика виплатити страхове відшкодування суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що позивачка звернулася до суду з позовом до страховика в межах позовної давності, оскільки отримала реальну можливість захистити своє право в судовому порядку після відмови страховика здійснити таку виплату, коли її очікуване право на задоволення своїх вимог про відшкодування майнової шкоди, заподіяної в результаті ДТП, було порушено.
Враховуючи викладене і відступаючи від правового укладеннявикладеного в постанові у справі № 6-309цс15, зокрема про те, що саме з моменту здійснення ДТП у потерпілого виникає право вимоги до страхової компанії, відповідальної за безпосередньої причинителя шкоди, і починається течія позовної давності, необхідно зробити висновок про те, що право особи на звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права виникає (і відповідно течія позовної давності починається) з моменту, коли право цієї особи порушене (обличчя дізналося про порушення свого права ), тобто з моменту відмови страховика у виплаті страхового відшкодування.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
