Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 1 червня 2016 року розглянув справу № 6-1151цс16 про визнання угоди недійсної і застосуванні наслідків недійсності угоди.
При розгляді була сформована наступна правова позиція.
Відповідно до статті V Конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень і статті 36 Закону "Про міжнародний комерційний арбітраж" у визнанні і виконанні арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона надасть компетентному суду, у якого просить визнання або виконання, доказу того, що сторона, проти якої прийнято рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний розгляд або з інших поважних причин не могла представити свої пояснення.
Згідно із статтею 9 Угоди про порядок вирішення суперечок, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності (СНД) у виконанні рішення може бути відмовлено на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, тільки якщо ця сторона надасть компетентному суду по місцю, де потрібно виконання рішення, доказу того, що вона не була повідомлена про процес.
Стаття 6 Європейській конвенції про захист прав людини (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий судовий розгляд. Вона закріплює принцип верховенства закону, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя.
Згідно із сталою практикою Європейського суду з прав людини невід'ємними складовими "права на суд" слід розглядати, зокрема, вимоги: вимога "змагальності" процесу відповідно до статті 6 Конвенцій передбачає наявність можливості бути інформованим і коментувати зауваження або докази, представлені протилежною стороною, в ході розгляду; право на "публічне слухання", що передбачає право на усне слухання і особисту присутність сторони в цивільному процесі перед судом (Экбатаны проти Швеції (Ekbatani v. Sweden, 26 травня 1988, номер заяви 10563/83, п. 24 - 33), право на ефективну участь (T. і V. проти Сполученого Королівства, 16 грудня 1999, номер заяв 24724/94; 24888/94, п. 83 - 89).
Стаття 6 Конвенцій головним чином служить для визначення того, чи були надані заявникові досить можливості викласти свою позицію і оскаржити докази, які він вважав недостовірними, а не для того, щоб оцінювати правильність або неправильність рішення, прийнятого національними судами (Каралевичус проти Литви (Karaleviius v . Lithuania), 6 червня 2002, номер заяви 53254/99).
Враховуючи вищесказане у поєднанні із статтею 9 Угод, під "повідомленням про процес" слід розуміти саме сповіщення судом Сторін про місце і час розгляду справи, що свідчитиме про ефективне забезпечення Сторін "правом на суд".
У справі, що переглядається, був встановлений факт неповідомлення ПАО "БТА Банк" про засідання Дев'ятого арбітражного апеляційного суду, що відбулося 4 вересня 2013 року, а тому, враховуючи положення статті 9 Угод у поєднанні із статтею 6 Конвенцій, відсутні правові підстави для визнання і приведення у виконання рішення Арбітражного суду Москви (Російська Федерація) від 24 червня 2013 року.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
Нова платформа від ЛИГА:ЗАКОН: повна правова картина дня, законодавство, шаблони договорів, аналітика і багато що інше, що необхідно для роботи юриста!
Спробувати безкоштовно
Купити
