"Україна є одним з найбільших виробників сільськогосподарської продукції, але вона повинна стати сільськогосподарською наддержавою" - так висловився колись про нашу державу посол США в Україні Джеффри Пайет. Шлях до створення сільськогосподарської наддержави легенею не назвеш, але прагнути треба завжди до вищих цілей. Для цього проводяться реформи, ведуться переговори, збираються круглі столи, скликаються експерти на різні тренінги, семінари, конференції.
Чергова конференція з аграрного права відбулася в Києві 13 травня завдяки Асоціації юристів України. Захід був розділений на декілька сесій, обговорювалися можливі нормативні зміни в агросекторе, актуальні питання оподаткування і забезпечення безпеки агробізнесу.
Заступник Міністра аграрної політики з питань євроінтеграції Владислава Рутицкая розповіла, що відомство розробило план по реформуванню агросектора. Головними пріоритетами є:
- держпідтримка малих і середніх ферм;
- земельна реформа;
- розвиток ринку збуту;
- органічне виробництво;
- безпека харчової продукції.
Проблеми в торгівлі з РФ, за словами замміністра, Україна вирішить шляхом налагодження співпраці з новими партнерами. Зараз активно ведуться переговори з Ізраїлем, Канадою, США. Цікава співпраця намічається з Африкою і вже відкриті деякі ринки Східної Азії. Великі надії покладає Міністерство на відкриття зони вільної торгівлі з Туреччиною.
Не забуваємо також і про співпрацю з ЄС, де завжди висувають строгі умови до якості товару. До речі, Владислава Рутицкая презентувала декілька міфів про торгівлю з ЄС, в які не слід вірити бізнесу:
1. Україна втратила ринки збуту Європейського економічного співробітництва і не отримала ні замість чого;
2. Україна стала сировинним придатком ЄС;
3. Дешевий імпорт з ЄС знищить українських виробників продуктів харчування;
4. ЗСТ з ЄС приведе до падіння якості агропродукции і посилення ролі ГМО;
5. Українська продукція в ЄС нікому не потрібна.
Досягненнями аграрного відомства також поділилася екс-заступник Міністра аграрної політики Інна Гребенюк. Колишній чиновник повідала, що Міністерство аграрної політики узяло курс на дерегуляцию, підтвердженням цьому являється ряд законопроектів:
- проект Закону "Про визнання що втратили силу деяких законів відносно регулювання виробництва і реалізації цукру";
- проект Закону "Про внесення змін до Закону про ветеринарну медицину";
- проект Закону "Про внесення змін до Закону про племінну справу і тваринництво";
- проект Закону "Про внесення змін до деяких законів відносно спрощення порядку видачі дозволів на промисловий вилов водних біоресурсів";
- проект Закону "Про внесення змін до Закону про бджільництво";
- проект Закону "Про внесення змін до Закону про виноград і провину".
В очікуванні законодавчих змін бізнесу все одно треба розвиватися. Для цього старший юрист ЮФ "Александров і партнери" Ксения Шеин розповіла про джерелах додаткового фінансування агрохолдинга :
- IPO;
- кредитування ЄБРР;
- фінансування міжнародної фінансової корпорації (IFC);
- залучення інвестицій від приватних фондів.
За словами юриста, щоб притягнути інвестиції, холдингам необхідно мати прозору і ясну структуру, а також перспективні фінансові показники, відбиті в консолідованій фінансовій звітності.
Крім того, інвесторам украй важливо знати бенефіціар компанії : вони цікавляться, для чого вам саме така структура власності, з якою метою використовується стільки офшорних компаній. Якщо репутація компанії викликає хоч щонайменшу підозру, то інвестори не захочуть з нею працювати.
Кристина Головко, ЮРЛИГА
