Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 27 квітня 2016 року розглянув справу № 6-372цс16 за позовом одарямого (померлого в процесі, в справу вступив його правонаступник, що претендує на квартиру як спадкоємець згідно із законом) до дарувальника про усунення перешкод в користуванні квартирою, по зустрічному позову про визнання недійсним договори дарування квартири, визнанні права власності.
При розгляді була підтверджена правова позиція, висловлена у справі № 6-202цс15 про умови визнання недійсним договори дарування.
Відповідно до частини третьої статті 203 ГК волевиявлення учасника угоди має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Якщо особа, що зробила угоду, помилилося відносно обставинякі мають істотне значення, така угода може бути визнана судом недійсної. Істотне значення має помилку відносно природи угоди, прав і обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка відносно мотивів угоди не має істотного значення, окрім випадків, встановлених законом (частина перша статті 229 ГК).
Відповідно до статей 229-233 ГК угода, здійснена під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної угоди представника однієї сторони з іншою стороною або внаслідок впливу важкої обставини, являється оспорюваною. Обставини, відносно яких помилилася сторона угоди (стаття 229 ГК), повинні існувати саме на момент здійснення угоди. Обличчя на підтвердження своїх вимог про визнання угоди недійсною повинно довести, що така помилка дійсно мала місце і має істотне значення. Помилка внаслідок власної недбалості, незнання закону або неправильного його тлумачення однієї із сторін не може бути основою для визнання угоди недійсної.
Відповідно до статті 717 ГК по договору дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безвідплатне майно (дар) у власність. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного зробити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.
По сенсу статей 203, 717 ГК договір дарування вважається ув'язненим, якщо сторони мають повне уявлення не лише про предмет договору, але і досягли згоди за усіма його істотними умовами. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного зробити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не можна вважати договором дарування, правовою метою якого є передача власником свого майна у власність іншої особи без отримання взаємної винагороди.
Враховуючи викладене, особа в підтвердження вимог про визнання угоди недійсною повинно довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилку, - неправильне сприйняття фактичних обставин угоди, що вплинуло на його волевиявлення, і ця помилка дійсно мала і має істотне значення. Такими обставинами являються: вік позивача, стан його здоров'я і необхідність у зв'язку з цим у відході і сторонній допомозі; наявність у позивача спірного житла як єдиного; відсутність фактичної передачі спірного нерухомого майна за оспорюваним договором дарувальником обдаровуваному і подальше проживання позивача в спірній квартирі після укладення договору дарування.
Таким чином наявність або відсутність помилки - неправильного сприйняття позивачем фактичних обставин угоди, що вплинуло на волевиявлення особи при укладенні договору дарування замість договору довічного утримання, суд визначає не лише за фактом прочитання сторонами тексту оспорюваного договору дарування і роз'яснення нотаріусом суті договору, а і за такими обставинами, як: вік позивача, його стан здоров'я і необхідність у зв'язку з цим у відході і сторонній допомозі; наявність у позивача спірного житла як єдиного; відсутність фактичної передачі спірного нерухомого майна за оспорюваним договором дарувальником обдаровуваному і подальше проживання позивача в спірній квартирі після укладення договору дарування.
Тільки у разі встановлення цих обставин норми частини першої статті 229 і статей 203 і 717 ГК в сукупності вважаються правильно застосованими.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
Нова платформа від ЛИГА:ЗАКОН: повна правова картина дня, законодавство, шаблони договорів, аналітика і багато що інше, що необхідно для роботи юриста!
Спробувати безкоштовно
Купити
