Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 13 квітня 2016 року розглянув справу № 6-2988цс15 про визнання недійсними публічних торгів.
При розгляді була сформована наступна правова позиція.
Згідно частини першої статті 215 Цивільного кодексу основою недійсності угоди є недотримання у момент здійснення угоди стороною вимог, встановлених частями першою, - третьої і шостої статті 203 справжнього Кодексу.
Враховуючи те, що відчуження майна з публічних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може бути визнана недійсною в судовому порядку на підставах, встановленою частиною першої статті 215 вказаного Кодексу.
Нерухоме майно передається на реалізацію з публічних торгів за ціною і в порядку, передбаченому Законом "Про старанне виробництво". При цьому умови, процедура підготовки і порядок проведення торгів по реалізації заарештованого нерухомого майна, розрахунків за придбане майно і оформлення результатів торгів визначено Тимчасовим положенням.
По сенсу пункту 3.11 Тимчасового положення (у редакції, діючій на момент проведення оспорюваних публічних торгів, - серпень 2013 року) спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувач і боржника про дату, час, місце проведення публічних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.
Отже, розглядаючи питання про дотримання при проведенні торгів пункту 3.11 Тимчасового положення, суди повинні встановити, чи було письмово повідомлено, зокрема, боржника про дату, часу, місці проведення публічних торгів і про стартову ціну, по якій майно пропонується до продажу.
При цьому під письмовим повідомленням слід розуміти не лише напрям відповідних відомостей вказаним особам письмово, але і отримання цими особами необхідних відомостей.
Отже, загальний сенс поняття "повідомлення" припускає не лише напрям відомостей, з якими особу слід ознайомити, але і отримання цим обличчям вказаних відомостей.
В той же час сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення публічних торгів не може бути основою для визнання таких торгів недійсними. Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, які могли вплинути на результат торгів, тобто не лише недотримання норм закону при проведенні публічних торгів, але і порушення прав і законних інтересів особи, що їх оспорює, способом захисту яких є визнання публічних торгів недійсними.
До таких по суті висновків у своїй сукупності прийшов Верховний Суд України в постановах від 17 грудня 2014 року № 143цс14 і від 18 листопада 2015 року № 6-1884цс15.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
Нова платформа від ЛИГА:ЗАКОН: повна правова картина дня, законодавство, шаблони договорів, аналітика і багато що інше, що необхідно для роботи юриста!
Спробувати безкоштовно
Купити
