Вищий адміністративний суд в листі від 26 квітня 2016 року № 1177/10-14/16 розповів судам про порушення і рекомендації, встановлені Європейським судом з прав людини у справі "Устименко проти України".
Цим рішенням визнано порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод у зв'язку з тим, що національні суди, вирішивши відновити пропущений термін оскарження остаточного рішення у справі заявника без вказівки відповідних причин і відмінивши надалі постанову суду, порушили принцип правової визначеності і право заявника на справедливий судовий розгляд по пункту 1 статті 6 Конвенцій.
Європейський суд відмітив, що свобода розсуду національних судів при ухваленні рішення про відновлення терміну оскарження не є необмеженою. Суди повинні обгрунтовувати відповідне рішення.
Крім того, в цій справі Європейський суд, визнаючи неприйнятними скарги заявника про порушення національними судами принципу рівності сторін з обліком розгляд апеляційної скарги у відсутність заявника, відмітив, що спори відносно пільг, які сплачуються відповідно до системи соціального забезпеченняє чисто технічними, а тому їх краще розглядати у рамках письмової процедуриа не за допомогою усних слухань (см, наприклад, рішення у справах "Миллер проти Швеції" (Miller v. Sweden), заява № 55853/00, п. 29 від 8 лютого 2005 року, і "Шулер-Цграгген проти Швейцарії" (Schuler - Zgraggen v. Switzerland), від 24 червня 1993 року, п. 58, Series A № 263).
