Проект Закону "Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю" був опублікований для обговорення на сайті Мінекономрозвитку 16 березня. Крім того, у Верховній Раді вже зареєстрований пов'язаний з ним законопроект відносно корпоративних договорів (№ 4160). За словами народного депутата Вікторії Пташникщо є членом Комітету ВР з питань економічної політики, в Комітеті вже обговорювалася і була схвалена пропонована Мінекономрозвитку редакція. Оскільки проходження проектів через Кабінет Міністрів (який наділений правом законодавчої ініціативи, на відміну від Міністерства) потрібно додатковий час, ініціатива Мінекономрозвитку швидше за все буде зареєстрована народними депутатами.
Заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Юлія Ковалив нагадала, що законопроект, що стосується ТОВ, вже був зареєстрований у парламенті, але консенсус так і не був досягнутий. Зараз же врегулювання питання корпоративних прав почалося з державних компаній. Так, в "Нафтогаз" була сформована незалежна наглядова рада. Міністерство юстиції працює над відміною Господарського кодексу. Тобто, паралельно йде декілька процесів.
Від успішної співпраці і єдиного розуміння цілісної картини реформи корпоративного управління, за словами присутніх експертів, залежать і інвестиції, і деофшоризация. Так, В. Пташник виступає за повну диспозитивність в ТОВ, розглядаючи її у зв'язку з інвестуванням. Ю. Коваль вважає, що законопроект дозволить перенести в Україну з Кіпру хоч би один рівень корпоративного управління. Загалом, одна з цілей - часткове перенесення структуризації корпоративних угод в Україну.
Пропозиції не нові - над проектом знову працював Центр комерційного права, який задався метою зробити "закон-конструктор", прийнятний як для "малих", так і для "великих". Законопроект покликаний захистити і миноритариев і мажоритариев, і формально розділений на три блоки:
1) ухвалення рішень органами корпоративного управління;
2) оборот доль (запорука, переважне право збільшення статутного капіталу і т. д.);
3) угоди із зацікавленістю, істотні угоди.
Як пояснила Марія Орликпартнер CMS Reich - Rohrwig Hainz, в законопроекті залишається переважне право існуючого учасника на купівлю долі, внесення додаткового капіталу. При цьому переважна купівля повинна відбуватися на тих же умовах, що пропонуються стороннім (включаючи ціну, час сплати і розстрочку). При спадкоємстві або переході до правонаступника - юрособи менше 50 % долею потрібна згода усіх учасників. Якщо згоди немає - спадкоємець отримує реальну вартість.
Також врегульований вихід з ТОВ. Останній учасник вийти не може, учасник з більш ніж 50% -ной доль зобов'язаний погоджувати свій вихід з іншими. Залишається спірним питання примусового виключення - М. Орлик вважає, що інвестори бояться заходити в Україну і із-за цієї можливості. В той же час, при відміні інституту буде неможливо прийняти рішення, якщо воно блокується. Тому рішення про примусове виключення повинне вирішуватися судом (на певних умовах). Також за рахунок змін до Цивільного кодексу передбачена можливість обміну корпоративних прав на погашення боргових зобов'язань.
Про врегулювання істотних угод і угод із зацікавленістю розповіла Ганна Зоряпартнер АТ Arzinger. Так, при укладенні угод із зацікавленістю береться до уваги не лише суб'єктивний склад, але вид угода, акцент зміщується на те, що саме полягає. Тобто, якщо угода не торкається бізнесу - вона не підпадає під критерій зацікавленості. Вона уточнила, що "інтимні штучки можуть бути застосовані в конкретних статутах". У законопроекті намагаються вирішити і питання запоруки - один з найхворобливіших, оскільки зараз ця власність не викликає інтересу, адже заставодержатель не знає, як її реалізувати. Тому пропонується передавати долю під заставу без згоди (якщо інше не передбачене статутом). Також передбачено, що переважне право на частку належить суспільству, рішення про отримання повинне прийматися одноголосно.
Законопроектом передбачено внесення змін до Цивільного, Господарського кодекси, закони "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців і громадських формувань", "Про нотаріат", Декрет "Про державне мито". Частково зміни носять технічний характер і спрямовані на узгодження і виключення дублюючих норм. Але також вони вирішують питання:
1) реорганізації: не можна допускати перетворення на іншу форму з великим об'ємом прав; не передбачено обмежень, якщо права не розширюються; якщо об'єм зменшується - потрібно одноголосне рішення.
2) оскарження рішень : виключно з процедурних питань (наприклад, порушення процедури скликання загальних зборів); ТОВ не має права посилатися на нікчемність угод в спорах з третіми особами; термін оскарження рішень обмежується одним роком.
3) конфлікти закону і статуту : вирішується на користь закону, не вирішується судом, статут, що суперечить закону є нікчемним.
Експерти пояснили, що законопроект обговорюється в Комітеті ВР ще до реєстрації, оскільки пакет хочуть прийняти до осені, реформа повинна початися якнайскоріше.
