Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 24 лютого 2016 року розглянув справу № 6-50цс16 про стягнення боргу за договором позики (ув'язнений фізособами).
При розгляді була сформована наступна правова позиція.
Поняття договору позики визначене статтею 1046 Цивільного кодексузгідно якої за цим договором одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) гроші або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і якості.
За своїми ознаками договір позики є реальним, відшкодувальним або диспозитивно безкоштовним, одностороннім, терміновим або безстроковим.
Договір позики вважається ув'язненим у момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (пункт 2 частини першої статті 1046 ГК).
Ця особливість реальних договорів вказана в частині другої статті 640 ГК, згідно якої якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладення договору потрібні також передача майна або здійснення іншої дії, договір вважається ув'язненим з моменту передачі відповідного майна або здійснення певної дії.
Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але і передачі грошової суми позичальникові.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
