Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 13 січня 2016 року було розглянуто справа № 6-931цс15 про стягнення заборгованості за послуги за змістом гаража і прибудинкової території, а також 3 % річних і інфляційних втрат (за період з 1 вересня 2007 року до 31 серпня 2010 року). До цього судом був виданий судовий наказ про стягнення заборгованості, який згодом цей же суд відмінив.
При розгляді було зроблено правове укладення відносно переривання течії позовної давності і ответсвенности за порушення грошового зобов'язання (статті 264, 625 Цивільного кодексу).
Згідно з частинами першої, другої статті 264 ГК течія позовної давності уривається здійсненням обличчям дії, що свідчить про визнання ним свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність уривається у разі пред'явлення лицем позову до одного з декількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яке має позивач.
Судовий наказ відповідно до частини першої статті 95 ГПК є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.
Враховуючи, що судовий захист права кредитора (виконавця послуг) на стягнення грошових коштів можна реалізувати в позовному виробництві і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подача кредитором (виконавцем послуг) заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом II ГПК, перериває течію позовної давності.
Правовідносини, що склалися між сторонами на підставі договору про участь у витратах на зміст приміщень гаражів і прилеглої території, є грошовим зобов'язанням, в якому серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладений виключно певний цивільно-правовий обов'язок по оплаті отриманих комунальних послуг, якій кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ГК) вимагати від боржника сплатити гроші за надані послуги.
Отже, враховуючи юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ГК як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Закріплена в пункті 10 частин третьої статті 20 Закону "Про житлово-комунальні послуги" правова норма про відповідальність боржника за несвоєчасне здійснення плати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених в частині другої статті 625 ГК.
Застосування положень частини другої статті 625 ГК до спірних правовідносин також кореспондується із закріпленими в пункті 3 частини першої статті 96 ГПК нормами, згідно з якими судовий наказ може бути виданий у разі, якщо заявлена вимога про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції і 3 % річних, нарахованих на суму заборгованості.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
