Сьогодні, 2 грудня, відбувся круглий стіл Асоціації юристів України на тему "Виняткове право на представництво в судах. Вступ в професію". Цей перший захід із запланованої серії обговорень реформи адвокатури за участю проекту ЄС "Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні".
Більшість присутніх адвокатів підтримали передбачену проектом змін Конституції в частині правосуддя монополію адвокатів на представництво в суді (нагадаємо, Президент вніс законопроект до парламенту увечері 25 листопада). При цьому багато спікерів (Президент АЮУ Денис Бугайчлен Радого з питань судової реформи при Президентові Ганна ОгренчукПрезидент Асоціації адвокатів України Олег Рачукексперт проекту ЄС по підтримці реформи юстиції Марк Стрибав) пропонували відійти від терміну "монополія"оскільки він не означає "виняткове право представництва в судах" як це вказано в проекті Конституції.
Так, Д. Бугай відмітив, що при обговоренні змін часто упускають право самопредставительства, що залишається, яке означає, що як фізособа, так і юрособа через директора і фізособа-підприємець зможуть самостійно представляти свої інтереси в судах. Крім того, залишаються виключення, рекомендовані Венеціанською комісією, - відносно представництва в суді по трудових суперечках, суперечках про захист соціальних прав, відносно виборів і референдумів, в малозначних спорах, а також у зв'язку з представництвом малолітніх або неповнолітніх осіб і осіб, визнаних судом недієздатними або дієздатність яких обмежена. Як ми пам'ятаємо, Венеціанська комісія рекомендувала встановити виключення саме для незначних суперечок - що і було зроблено. Але в зв'язку з цим юрисконсульт Олексій Лутак пропонує розглядати незначні спори не лише в сенсі грошового еквіваленту, а і в сенсі трудових витрат (наприклад, при стягненні дебіторської заборгованості).
Проте, як би не назвали майбутню уніфікацію професії, а "троянда пахне трояндою, хоч трояндою назви її, хоч немає". Факт залишається фактом - планується поетапний перехід на монополію представлення правової допомоги (в Конституції пропонується визначення "правничої допомоги") адвокатами. Відмітимо, що іноземні експерти з Проекту ЄС по підтримці реформи юстиції пан Стрибав і Ритис Йокубаускасхоч і схвалюють монополію в цілому, вказують на те, що прописувати таку норму в Конституції - українське ноу-хау. Так, пан Стрибав вважає, що зміна закону набагато оправданнее і більше резонно, ніж зміна Конституціїа пан Йокубаускас, відмітив, що не знає жодної європейської країни з такою конституційною нормою, діяльність адвокатури там регулюється процесуальними кодексами.
З ними солідарний і адвокат Ігор Голованьякий вважає, що одностайне схвалення монополії виглядає неетично, адже адвокати матеріально зацікавлені в цьому. Він нагадав, що адвокатура вже деякий час йде шляхом примусу - спочатку адвокатів не змогли переконати в необхідності об'єднання в одну організацію, тому змусили увійти до єдиної Національною асоціації спеціальним Законом. "Тепер ми не змогли переконати суспільство в тому, що адвокат є найкращим вибором в сенсі отримання правової допомоги, і гаряче підтримуємо примус потенційного клієнта прийти до нього через конституційну норму. І я не думаю, що українському суспільству це, по-перше, сподобається, а по-друге, треба", - пояснив пан Головань. Він вважає, що людей треба переконувати прибігати до допомоги адвоката виходячи з того, що це професіонал, який має встановлені законом права і гарантії, а не змушувати їх, не даючи іншого виходу. Апелюючи до рішення по "справі Солдатова"у якому вказано, що не лише адвокати можуть представляти правову допомогу, але і інші фахівці в галузі права, які згідно із законом мають право надавати правову допомогу самостійно або за дорученням інших осіб, він пропонує розв'язати проблему, заборонивши підприємницьку діяльність у сфері юридичної практики. Тобто, на факти некваліфікованого або безвідповідального надання юридичних послуг слід дивитися під іншим кутом - з точки зору регулювання юридичної практики як професійної діяльності. Пан Головань називає лицемірством розмови про особливий статус адвоката і його кваліфікацію при здійсненні, по суті, підприємницькій, а не адвокатській діяльності.
Передчасним вважає закріплення монополії в Конституції і пан Лутак : "Спершу треба це виписати в Законі про адвокатуру і адвокатську діяльність, передбачити експеримент по винятковому представництву окремих категорій громадян і поступово цей експеримент поширювати на нові категорії суперечок, а конкретні терміни визначати виходячи з результатів експерименту". Також він вказав на проблеми допуску до професії, які неминуче виникнуть при переході до монополії адвокатів. Адже складання іспиту не є пропуском в адвокатуру, необхідно стажуватися: при 550 обов'язкових годинах корпоративний юрист повинен виділити 4 години в кожному робочому дні. Крім того, для багатьох є непідйомною ціна стажування (у Києві - 20 мінімальних зарплат). Ще одна проблема - черги на складання іспиту, які лише збільшаться надалі (у Києві іспиту чекають більше 120 чоловік). Усі ці чинники говорять про неготовність до ажіотажу, який викличе прийняття змін Конституції.
Також це дисонує із словами пана Бугая "ми повинні зробити впровадження монополії м'якшим і органічнішим; ми повинні надати досить часу для того, щоб юридичне співтовариство і суспільство до цього підготувалися; ми повинні дати можливість нашим колегам, що практикують в судах, отримати статус адвоката, не можна залишити за бортом професії людей, які нею вже займаються; процес входження в адвокатський цех має бути спокійним і прозорим".
Контраргумент панові Лутаку привів адвокат Микита Нуралин - стажування планується відмінити. Таким чином, 6-місячний додатковий термін очікування свідчення після складання іспиту буде скасований. Пан Нуралин розуміє, що наявність стажування стане штучною перешкодою до професії для юрисконсультів і практикуючих юристів. Але при відміні стажування посилюватимуться вимоги до кандидатів - передбачається вхід в професію через статус помічника адвоката (вводиться через 2 року) з виключенням для суддів (окрім звільнених по дисциплинарке або за порушення присяги). Також передбачено, що помічником адвоката можна буде стати потім отримання диплома бакалавра. Необхідний термін роботи в цьому статусі - 2 року.
У проекті Конституції впровадження монополії розділене на 4 етапи: з 1 січня 2017 року - у Верховному Суді і судах касаційної інстанції; з 1 січня 2018 року - в судах апеляційної інстанції; з 1 січня 2019 року - в судах першої інстанції. Представництво органів державної влади і органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року. Представництво в суді в процесах, початих до набуття чинності змін здійснюватиметься за правилами, що діяли до набуття чинності, - до прийняття у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.
На пропозиціях з окремих питань, які, у разі прийняття змін, мають бути врегульовані на рівні Закону, зупинився пан Бугай:
1) поєднання держслужбовцями свого статусу із статусом адвоката : адвокатська діяльність на період держслужби припиняється, але при цьому за держслужбовцем залишається право користування статусом адвоката;
2) Закон повинен дозволити учасникам усіх процесів незалежно від інстанції завершити їх зі своїми представниками;
3) спрощення доступу до професії практикуючим юристам в перехідній період перших 2х років;
4) надалі адвокатом зможе стати тільки помічник адвоката.
"Виняткове право адвокатів на представництво в судах - це не привілей і не додаткові можливості, це, передусім, відповідальність. Впровадження монополії супроводжуватиметься посиленням відповідальності представника, що буде передбачено в процесуальних кодексах", - зробив висновок пан Бугай.
Наступне засідання відбудеться 9 грудня і буде присвячене обговоренню професійних прав і гарантій адвокатської діяльності.
Марина Ясинская
