ГФС в листі № 23958/6/99-99-17-02-01-15 розповіла про особливості отримання інформації про смерть фізособи.
Статтею 249 Цивільно-процесуального кодексу передбачено, що інформація, зокрема, про осіб, які померли або оголошені померлими за рішенням суду, поступає у відповідні органи держреєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізособи, а також до нотаріусів по місцю відкриття спадку. В той же час чинним законодавством не передбачено ведення держорганом єдиного реєстру про померлих фізосіб і публічного обнародування такої інформації з метою використання її, зокрема, юрособами, які знаходилися в трудових або цивільно-правових стосунках з померлою особою.
Підпунктом 70.16.4 п. 70.16 ст. 70 Податкового кодексу визначено, що органи держреєстрації актів цивільного стану надають в контролюючий орган відомості про фізосіб, які померлине пізніше 10 чисел наступного місяця.
Ця інформація подається в контролюючий орган тільки для зняття таких осіб з обліку у Держреєстрі фізосіб-платників податків.
Як приклад в листі вказано, що у разі смерті платника-орендодавця (за відсутності податкових зобов'язань як нерезидента згідно НК) податок за останній податковий період стягується з нарахованих в його користь прибутків.
Отже, якщо податковий агент в період, коли померла фізособа, відбив ці суми в податковому розрахунку за формою № 1ДФ, то контролюючим органом спрямовується повідомлення про те, що податковий номер фізособи закритий у зв'язку з повідомленням про смерть від відділів РАГС.
Проте штрафні санкції, передбачені п. 119.2 ст. 119 НК, в цьому випадку до податкового агента застосовуватися не будуть.
