Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 23 вересня 2015 року розглянув справу № 6-1026цс15 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнанні майна загальною спільною власністю і права на частину квартири. Квартира була придбана на ім'я одного з колишнього подружжя в 2003 році в приод їх розлучення.
Суд сформулював наступну правову позицію. Відповідно до ст.ст. 16-18 Закону "Про власність"ст. 22 Кодексу про брак і сім'ю Україниякий діяв до 1 січня 2004 року, загальною спільною власністю визнавалося майно, нажите дружинами під час браку (майно, придбане в результаті спільної праці членів сім'ї, або майно, що знаходиться у власності осіб, що ведуть селянське (фермерське) господарство, якщо письмовою угодою відповідно між членами сім'ї або членами селянського (фермерського) господарства не передбачене інше, або майно, придбане в результаті спільної роботи громадян, що об'єдналися для спільної діяльності, коли ув'язненим між ними письмовою угодою визначено, що воно є загальною спільною власністю).
У інших випадках спільна власність громадян визнавалася частковою. Якщо розмір доль в такій власності не був визначений і учасники спільної власності у разі придбання майна не виходили з рівності їх доль, розмір долі кожного з них визначався мірою його участі працею і засобами в створенні загальної власності.
Отже, майно, придбане під час спільного проживання особами, що не полягають в зареєстрованому шлюбі між собою, є об'єктом їх загальної спільної власності, якщо:
1) майно придбано в результаті спільної роботи таких осіб в сім'ї (при цьому спільною працею осіб слід вважати їх загальні або індивідуальні трудові зусилля, в результаті яких вони отримали загальні або особисті прибутки, об'єднані в майбутньому для отримання загального майна, ведення ними загального господарства, побуту і бюджету);
2) інше не встановлене письмовою угодою між ними.
У зв'язку з цим суду при вирішенні суперечки про розділ майна, придбаного сім'єю, необхідно встановити не лише факт спільного проживання сторін в справі, але і обставини придбання спірного майна в результаті спільної роботи.
Сам факт перебування в незареєстрованих шлюбних стосунках без встановлення обставин ведення загального господарства, побуту і бюджету не є основою для визнання права власності на половину майна за кожною із сторін.
Тільки у разі встановлення цих обставин положення частини 1 ст. 17 Закону "Про власність" правильно застосовуватимуться.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
