Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 2 вересня 2015 року розглянув справу № 6-576цс15 за позовом матері про відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю її сина (працівника), пов'язаного з виконанням трудових обов'язків.
За результатами розгляду ВСУ дійшов наступного висновку. За умови коли виробнича травма мала місце до 1 січня 2004 року (набуття чинності ГК України)а смерть фізичної особи настала після вказаної дати, за наявності причинного зв'язку з виробничою травмою, до правовідносин про відшкодування моральної шкоди членам сім'ї померлого підлягають застосуванню положення статті 1168 ГК України.
По сенсу статті 1168 ГК моральна шкода, заподіяна каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, заподіяна смертю фізичної особи, відшкодовується його чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з ним однією сім'єю.
Право на звернення до суду про відшкодування моральної шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи виникає у зв'язку з настанням певних подій : каліцтва, ушкодження здоров'я або смерті фізичної особи.
Отже, право члена сім'ї померлої на відшкодування моральної шкоди у зв'язку із смертю особи, причиненнной професійним захворюванням, виникає з настанням юридичного факту смерті і за наявності професійного захворювання і причинного зв'язку між смертю і професійних захворювань, а тому правовідносини по відшкодуванню моральної шкоди членові сім'ї померлого виникають лише після смерті померлого і регулюються законодавством, діючим на даний момент.
Розмір моральної шкоди, підмета відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів і фактичних обставин справи.
Тому ВСУ вказав на помилковість виведення суду першої інстанції, з яким погодилися суди апеляційною і касаційною інстанцій, про те, що спірні правовідносини виникли до набуття чинності ГК 2004 року. До спірних правовідносин слід застосувати положення статті 1168 ГК.
Оскільки судами встановлено, що позивачка є матір'ю померлого, то вона має право на відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до статті 23 ГК особа має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок порушення його прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болі і стражданнях, які фізична особа випробувала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, які фізична особа випробувала у зв'язку з протиправною поведінкою відносно нього самого, членів його сім'ї або близьких родичів; у душевних стражданнях, які фізична особа випробувала у зв'язку зі знищенням або ушкодженням його майна; у приниженні честі і гідності фізичної особи, а також діловій репутації фізичної або юридичної особи.
Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, суд керувався тим, що : позивачка випробовувала душевні страждання у зв'язку із смертю сина, втрата рідної людини є вищою немайновим втратою, яка не підлягає відновленню; позивачка позбавлена можливості матеріальної і моральної підтримки сина в подальшому своєму житті і в старості; відновити попередній стан життя позивачки неможливо.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
