Мінюст в листі № 6878-0-30-15/20 роз'яснив, що оскільки виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, то разом із стягненням заборгованості в іноземній валюті стягнення відсотків по банківському вкладу здійснюється також в іноземній валюті. Такий відсоток є не фінансовою санкцією, а платою за користування грошима.
Відмічено, що згідно з виведенням ВСУ суди правильно виходили з вимог чинного законодавства і договори банківського вкладу, згідно з якими банк повинен виплачувати особі депозит в строк, в повному об'ємі, з урахуванням відсотків, а також в тій валюті, в якій гроші були внесені на депозитний рахунок.
У разі прийняття судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягненню при примусовому виконанні підлягає саме іноземна валюта, визначена цим рішенням.
При цьому необхідно відмітити, що зміна способу і порядку виконання рішення здійснюється в судовому порядку за заявою сторін старанного виробництва або державного виконавця (ст. 36 Закону "Про старанне виробництво").
Особливості виконання рішень при численні боргу в іноземній валюті визначені ст. 53 Закони. Так, при численні суми боргу в іноземній валюті державний виконавець в результаті виявлення у боржника засобів у відповідній валюті стягує ці кошти на валютний рахунок органу державної старанної служби для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення засобів в гривнях або іншій валюті державний виконавець за правилами, встановленими частями 1 і 2 цих статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти і перерахування її на валютний рахунок органу державної старанної служби.
Порядок примусового списання засобів в іноземній валюті з рахунку боржника встановлено главою 5 Положення про порядок виконання банками документів на переклад, примусове списання і арешт грошових коштів в іноземних валютах і банківських металів.
