16 липня Верховна Рада прийняла цілий ряд законів. В зв'язку з цим хотілося б підсумувати найбільш пріоритетні питання, що вимагають уваги в першу чергу. Пропонуємо резюме основних прийнятих змін.
Децентралізація бути?
В першу чергу хотілося б зупинитися на самій очікуваній події - внесенні змін до Конституції. Верховна Рада прийняла постанова про включення до порядку денного сесії і передачу на розгляд до Конституційного Суду законопроекту № 2217а про внесення змін до Конституції України (відносно децентралізації влади). Запропоновані законопроектом зміни ЮРЛИГЕ прокоментував Олег Березюк, юрист, глава Українського юридичного суспільства.
І знову про адміністрування податків
Система адміністрування ПДВ тільки перейшла з тестового режиму в робочий, як знову піддалася змінам. Верховна Рада ухвалила Закон про внесення змін до Податкового кодексу України про удосконалення адміністрування податку на додану вартість (законопроект № 2173а)яким вводяться чергові зміни для ефективного введення на постійній основі з 1 липня 2015 року. І усе це в цілях унеможливлення формування фіктивного кредиту, отримання неправомірного відшкодування ПДВ з бюджету і, природно, скорочення витрат держави на адміністрування ПДВ.
Законопроектом, в числі іншого, передбачені наступні зміни:
- можливість віддзеркалення податкового кредиту на підставі "запізнілих" податкових накладних впродовж 365 днів;
- відміна розрахунку долі використання товарів/послуг в операціях оподаткувань і неоподаткувань;
- виключення з числа реквізитів податкової накладної місцезнаходження і виду договору;
- обнулення реєстраційного ліміту на 01.07.2015 р. з наступним обліком негативного значення ПДВ з декларації за червень, наявної переплати по ПДВ і так званого овердрафту.
У законопроект вносилися зміни прямо в сесійному залі, тому остаточний текст Закону аналізуватимемо вже після його публікації.
Нові шляхи для виводу з ринку неплатоспроможних банків
За часів нестабільності найуразливішим до потрясінь є фінансовий сектор економіки, зокрема, банківська система. Банки один за одним втрачають свою платоспроможність і в результаті покидають фінансовий ринок, що не може не впливати на вкладників таких банків. Законодавець вирішив посилити захист прав вкладників, а також удосконалити процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, ухваливши Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів відносно удосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку (законопроект № 2045а).
З метою прискорення початку відшкодування засобів вкладникам Фонд гарантування вкладів фізосіб має право здійснювати аналіз дотримання банками порядку формування і ведення баз даних про вкладників, а також збір даних для підготовки проекту врегулювання такого банку. Прискорений і процес початку виплати вкладникам гарантованої суми у разі ліквідації банку за допомогою зменшення термінів формування з 3-х днів до 1-го і затвердження реєстрів вкладників з 6-ти до 3-х відповідно. До того ж, виплати повинні починатися наступного дня після затвердження реєстру вкладників - замість раніше покладених 7 днів.
Що стосується виведення банку з ринку, то ВР щоб уникнути зловживань і махінацій дещо посилила вимоги до процедури, зобов'язавши Нацбанк визначати попередню кваліфікацію осіб, які можуть брати участь у виведенні неплатоспроможних банків з ринку. До того ж, ухваленим Законом відміняється можливість продовження терміну твердження старанною дирекцією банку плану врегулювання, що істотно повинне прискорити процедуру виводу. Сам процес визнання банку неплатоспроможним також зазнав змін, оскільки тепер банк визнається неплатоспроможним при невиконанні впродовж п'яти робочих днів підряд двох і більше відсотків своїх зобов'язань перед вкладниками і іншими кредиторами. Також банк має бути визнаний неплатоспроможним, якщо після віднесення до категорії проблемних здійснювалися транзакції, оформлення договорів, які разом або окремо могли привести до збільшення витрат Фонду гарантування вкладів фізосіб.
Встановлені особливості виведення неплатоспроможного банку з ринку за участю держави, згідно з якими держава в особі Мінфіну або в особі банку, в якому держава є власником долі понад 75% акції (окрім санаційного банку), має право брати участь у виведенні з ринку неплатоспроможного банку. Висновок з ринку неплатоспроможного банку за участю держави здійснюється впродовж двох календарних днів після початку процедури виводу.
Про можливість примусового продажу майна держкомпаній за борги перед "Нафтогазом"
На сьогодні заборгованість підприємств державної форми власності (чи в статутних фондах яких доля держави складає не менше 25 %) перед НАК "Нафтогаз України" є величезною проблемою для держави, що перешкоджає отримання другого транша кредиту від МВФ. При цьому держава позбавлена можливості впливати на таких боржників, оскільки Законом № 2864 - III встановлений мораторій на примусову реалізацію майна таких держпідприємств.
В цілях усунення проблем з існуючою заборгованістю Верховна Рада ухвалила Закон про внесення змін відносно механізмів впливу на підприємства-боржники (законопроект № 2956). Законом передбачено, що мораторій на примусову реалізацію майна більше не поширюватиметься на підприємства, які мають заборгованість за спожитий природний газ перед НАК "Нафтогаз України" і її дочірніми компаніями.
Внесені зміни до законів у сфері комунальних послуг
Не залишилася без уваги і сфера комунальних послуг. Верховна Рада ухвалила Закон на базі законопроекту № 2029аяким погоджені норми законів про житлово-комунальні послуги, про держрегулювання у сфері комунальних послуг, про теплопостачання відносно основних принципів встановлення тарифів.
Згідно із Законом не допускається встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги нижче за розмір економічно обгрунтованих витрат на їх виробництво. Тарифи повинні враховувати собівартість теплової енергії і забезпечувати рентабельність підприємства. При цьому рентабельність визначається органом, уповноваженим встановлювати тарифи.
Порядок відшкодування втрат підприємств, що виникають в період розгляду розрахунків тарифів, встановлення і їх обнародування органом, уповноваженим встановлювати тарифи, визначається порядком формування тарифів.
Слід зазначити, що Кабмін до 1 липня 2017 року повинен вжити заходи по відшкодуванню в повному об'ємі різниці в тарифах на теплову енергію, опалювання і постачання гарячою водою, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості послуг, що надавалися, тарифам, які затверджувалися або узгоджувалися держорганами до 1 січня 2016 року.
Повертаємося до питань протидії корупції
Питання боротьби з корупцією на сьогодні сміливо можна називати одними з ключових питань, що вимагають негайного рішення. На боротьбу з корупцією вже було створено Антикорупційне бюро і внесено безліч змін в антикорупційне законодавство. Але процес реформування не коштує на місці, і законодавець вносить усі нові і нові корективи.
Так, на вчорашньому засіданні Верховна Рада ухвалила декілька законів, покликаних боротися з корупцією : Закон про внесення змін до КПК відносно уточнення перебування під слідством Національного антикорупційного бюро України (законопроект № 2873), Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з ухваленням Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" (законопроект № 2492), Закон про внесення зміни в статтю 46 Закону про запобігання корупції відносно об'єму декларованої інформації особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (законопроект № 2879) і Закон на базі проекту № 2123а про внесення змін до деяких законодавчих актів відносно попередження і протидії політичної корупції.
Що стосується питань зменшення ризиків політичній корупції, то змінами пропонується внесення комплексних змін до законодавства України у сфері фінансування політичних партій і передвиборної агітації. Зокрема передбачається посилення фінансової незалежності політичних партій і введення держфінансування політичних партій. Також встановлюється порядок формування виборчого фонду і використання його засобів, а також визначаються повноваження розпорядника такого фонду. Законодавець запропонував встановити адміністративну відповідальність за порушення порядку надання або отримання вкладу на користь партії, а також карну відповідальність за порушення порядку фінансування політичних партій. Крім того за основу прийнятий супутній законопроект № 2138а про внесення зміни в статтю 87 Бюджетного кодексу (відносно фінансування політичних партій), згідно з яким до витрат, які здійснюватимуться з Держбюджету, відноситимуться і витрати на держфінансування статутної діяльності політичних партій, не пов'язаної з їх участю у виборах.
Відносно об'єму декларованої інформації особами, уповноваженими на виконання функцій держави змінами встановлюється обов'язок осіб, уповноважених на виконання функцій держави, серед іншого, вказувати в декларації за минулий рік інформацію про засоби і інші активи (що знаходяться як в Україні, так і за кордоном), власниками (контролерами) бенефіціарів яких є вони або члени їх сімей.
Уточнюється перебування під слідством Національного антикорупційного бюро, до основних функцій якого віднесено досудове розслідування корупційних злочинів, здійснених вищими посадовцями, уповноваженими на виконання функцій держави, або представляють особливу громадську небезпеку. Детективам бюро надані повноваження здійснювати досудове розслідування злочинів, пов'язаних з декларуванням публічними посадовцями недостовірної інформації.
Працівникам Національного антикорупційного бюро забороняється бути членами політичних партій і обмежується їх участь у виборчому процесі, а також бюро включається в число державних органів, що беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю, тобто, в круг суб'єктів забезпечення національної безпеки.
Також Верховною Радою 16 липня був ухвалений Закон про внесення змін до Закону про гуманітарну допомогу (законопроект № 2532), метою якого є оперативне ухвалення рішень про визнання вантажів гуманітарною допомогою з урахуванням потреб населення конкретних регіонів. А ухваленим Законом "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" про нормування питання оплати робіт і заходів, виконаних підприємствами Державного агентства по управлінню зоною відчуження, були збільшені бюджетні призначення по спеціальному фонду державного бюджету.
