На засіданні Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України 1 липня 2015 року було розглянуто справу № 6-50цс15 по позову про відміну рішення, визнанні недійсними державних актів про право власності на землю і витребування майна, по зустрічному позову про визнання добросовісним набувачем і визнанні права власності на земельні ділянки. При розгляді ВСУ була сформульована правова позиція відносно правового статусу земель лісового фонду.
Роз'яснено, що правовий статус земельних ділянок лісового фонду визначається нормами земельного і лісового законодавства відповідно до їх цільового призначення за даними земельного кадастру.
Документами, які підтверджують право лісогосподарських підприємств на земельні ділянки, є державні акти на право постійного користування земельними лісовими ділянками або планово-картографічні матеріали лісовпорядження.
Отже, при розгляді справи суд повинен встановлювати правовий статус земельної ділянки і його цільове призначення.
Відсутність у лісогосподарського підприємства свідоцтва про право власності на земельну ділянку не свідчить про відсутність такого права, оскільки згідно з положеннями пункту 5 розділу VIII "Завершальні положення" Лісового кодексутакими документами можуть бути планово-картографічні матеріали лісовпорядження.
В той же час земельні ділянки, зайняті земельними насадженнями в межах населених пунктів, які не віднесені до території лісів, не відносяться до земель лісового фонду (пункт "а" частини 2 ст. 55 Земельного кодексу).
Отже, земельні ділянки в межах населеного пункту, зайняті зеленими насадженнями, віднесені до категорії лісів, відносяться до земель лісового фонду і можуть належати лісогосподарському підприємству, якщо це підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядження.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
