На засіданні Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України 1 липня 2015 року було розглянуто справу № 6-703цс15 про відновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди. ВСУ сформулював правову позицію відносно рішення профспілки про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору.
Згідно частини 7 ст. 43 КЗоТ і частини 6 ст. 39 Закону "Про професійні спілки, їх права і гарантії діяльності" рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обгрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обгрунтування відмови в згоді на звільнення, працедавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.
Суд, розглядаючи трудову суперечку, повинен з'ясувати, чи містить рішення профспілкового комітету власне правове обгрунтування такої відмови. І тільки у разі відсутності в рішенні правового обгрунтування відмови в наданні згоди на звільнення працівника власник або уповноважений їм орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним при дотриманні інших передбачених законодавством вимог для звільнення.
Відносно значення терміну "обгрунтованості" або "необгрунтованості" рішення профспілкового комітетуСудова палата у цивільних справах відмітила наступне. У аспекті положень частини 7 ст. 43 і частини 6 ст. 39 Закону "Про професійні спілки, їх права і гарантії діяльності" і з урахуванням вищезгаданого укладення витікає, що оскільки необгрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право власника на звільнення працівника, а обгрунтованість такого рішення виключає виникнення такого права, то суд зобов'язаний оцінювати рішення профспілкового органу на предмет наявності або відсутності ознак обгрунтованості.
Враховуючи, що у вказаних нормах зміст поняття обгрунтованості рішення профспілкового органу закон не розкриває, то така обгрунтованість повинна оцінюватися судом виходячи із загальних принципів права і принципів цивільного судочинства (ст. 8 Конституціїст. 3 ГКст.ст. 1, 213 ГПК) і лексичного значення (тлумачення) самого слова "обгрунтований", яке означає "бути досить, добре аргументованим, підтвердженим науково, переконливими доказами, доведеним фактам".
Отже рішення профспілкового органу про відмову в дачі згоди на розірвання трудового договору має бути достатнє добре аргументованим і містити посилання на правове обгрунтування незаконності звільнення працівника або посилання на неучет власником фактичних обставин, при яких розірвання трудового договору з працівником є порушенням його законних прав.
Враховуючи те, що висновок про обгрунтованість або необгрунтованість рішення профспілкового комітету про відмову в дачі згоди на звільнення працівника може бути зроблений судом тільки після перевірки відповідності такого рішення нормам трудового законодавства, фактичних обставин і підстав звільнення працівника, його ділових і професійних якостей, то посилання на відсутність у суду повноважень здійснювати перевірку і давати юридичну оцінку рішенню профспілкового комітету (яке відповідно до вимог ст.ст. 57, 212 ГПК є одним з доказів у справі і не має для суду заздалегідь встановленого значення), не можна визнати правильним.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
