На засіданні Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України 3 червня 2015 року було розглянуто справу № 6-232цс14предметом якого була суперечка про визнання договору дарування недійсним і відновленні права власності на квартиру.
При розгляді ВСУ була сформульована правова позиція відносно дійсності угоди, здійсненої у важких обставинах. Роз'яснено, що згідно ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу волевиявлення учасника угоди має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. По сенсу ч. 1 ст. 233 ГК угода, здійснена особою під впливом важкої для нього обставини і на украй невигідних умовах, може бути визнана судом недійсної незалежно від того, хто був ініціатором такої угоди.
За змістом вказаних норм матеріального права при укладенні договору дарування волевиявлення дарувальника має бути спрямоване на добровільне, безвідплатне, без яких-небудь примусів (життєвих обставин або дії сторонніх осіб) відчуження майна, що належить йому, на користь обдаровуваного.
В той же час угоди, що здійснюються особою під впливом важкої для нього обставини і на украй невигідних умовах, характеризуються тим, що особа їх здійснює добровільно, усвідомлює свої дії, але вимушено це зробити із-за важких обставин і на украй невигідних умовах, а тому волевиявлення особи не є вільним і не відповідає його внутрішній волі.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
