ГФС нагадує, що п. 32 підрозділи 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу передбачено, що у випадках, коли податковий борг виник в результаті несплати грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків в податковій декларації або уточнюючому розрахунку, який подається контролюючому органу, стягнення засобів здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду за умови, якщо такий податковий борг перевищує 5 млн. грн. і відсутні зобов'язання держави по поверненню такому платникові податків помилково і надмірно сплачених їм грошових зобов'язань.
При цьому стягнення засобів з рахунків такого платника у банках здійснюється на основі рішення про стягнення засобів з рахунків такого платника у банках, яке є вимогою стягувача до боржника, підлягає негайному і обов'язковому виконанню шляхом ініціації перекладу в платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи. Вказане положення набуло чинності 1 січня 2015 року і діє до 1 липня 2015 року.
В той же час відзначається, що загальні принципи списання банком засобів з рахунків платників податків/суб'єктів господарювання за ініціативою органу стягнення (органу ГФС) встановлені главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.
Стягнення грошової готівки у випадках, передбачених п. 32 підрозділи 10 "Інших перехідних положень" розділу XX "Перехідні положення" НК здійснюється в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів від 29 грудня 2010 роки № 1244 "Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України".
Джерело: ГФС
