На засіданні Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України було розглянуто справу № 6-205цс15 про визнання недійсними рішення, державного акту на право власності на земельну ділянку і його державної реєстрації, визнанні права власності на земельну ділянку.
Роз'яснено, що ст.ст. 116, 118 Земельного кодексу визначені підстави і порядок придбання громадянами і юридичними особами права власності і права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності.
ВСУ роз'яснив, що, встановивши факт відсутності на момент прийняття селищною порадою рішення про надання громадянинові земельної ділянки затвердженої у встановленому законом порядку документації, яка встановлювала межі селища, суд на підставі ст.ст. 116, 122, частини 1 ст. 155, пункту 12 розділу Х "Перехідні положення" ЗК(який діяв на момент прийняття селищною радою рішення) дійшов обгрунтованого висновку про перевищення селищним радим повноважень з розпорядження землями, які розташовані за межами населеного пункту, і недійсності такого рішення селищний ради.
Державний акт на право власності на земельну ділянку видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акту безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт виданий, і дотримання вимог, передбачених земельним законодавством, зокрема ст.ст. 116, 118 ЗК.
Аналогічна правова позиція була висловлена при розгляді справ № 6-221цс14, № 6-67цс14, № 6-146цс14.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
