Якщо рішення органу місцевого самоврядування про встановленні пільг по сплаті земельного податку прийнято, то таке рішення є обов'язковим для виконання усіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами і організаціями, посадовцями з урахуванням термінів, визначених таким рішенням. Це разяснено в податковій консультації, затвердженій наказом ГФС від 28 травня 2015 року № 379.
З 1 січня 2015 року плата за землюяка стягується у формі земельного податку і орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, відноситься до місцевих податків, встановлення яких здійснюється органами місцевого самоврядування. Відповідно до пункту 284.1 ст. 284 Податкового кодексу органам місцевого самоврядування надані повноваження по встановленню ставок плати за землю і пільг по земельному податку, який сплачується на відповідній території. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер і громадське значення здійснюваних ними витрат.
Якщо право на пільгу у платника виникає впродовж року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що йде за місяцем, в якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу впродовж року податок сплачується починаючи з місяця, що йде за місяцем, в якому втрачено це право.
Відповідно до пунктів 1, 3 ст. 73 Закони "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавського комітету сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі його створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання усіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами і організаціями, посадовцями, а також громадянами, постійно або що тимчасово проживають на відповідній території.
Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи і організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також в результаті невиконання рішень органів і посадовців місцевого самоврядування, прийнятих в межах наданих їм повноважень.
