25 травня 2015 року в Люботине Харківської області сталася трагедія, яка активно обговорювалася, у тому числі, і юристами. Під час візиту держвиконавців, що прийшли описувати будинок, в якому жив Олег Гапон, останній відкрив стрільбу і убив двох чоловік.
Виконавці діяли у рамках закону - додому було обернено стягнення в рахунок погашення заборгованості померлого власника і його дружини, що прийняла спадок, перед кредитором-фізособою. Відповідна ухвала була винесена Люботинским міським судом Харківської області 19 лютого 2015 року у справі № 630/840/14-ц. Той, що стріляв не був боржником, він був зареєстрований у будинку і при підписанні договору іпотеки зобов'язався виселитися у разі звернення стягнення. Суд значно зменшив вказану в договорі пеню, стягнувши її нарівні з сумою боргу, а в рахунок погашення - обернув стягнення додому і зобов'язав виселитися з нього вдову, що прийняла спадок (а значить, і борг), а також двох чоловік, зареєстрованих у будинку.
Аналізуючи це рішення, адвокат, к.ю.н., партнер ЮФ "Агентство з питань боргів і банкрутства" Андрій Авторгов акцентував увагу на наступній проблемі.
З рішення убачається, що сторонами-фізособами був укладений договір позики, який передбачав стягнення пені у розмірі 5% від суми простроченого зобов'язання за кожен день прострочення (!). Інакше як кабальними, умови договору в цій частині назвати не можна.
Таким чином, кредитор налічив боржникові пеню за період прострочення в торбі 11 338 425 грн. Сума основного боргу складала 15 000 доларів США, що було еквівалентне 410250 грн. згідно з офіційним курсом НБУ на час розгляду справи.
Приймаючи рішення у справі, суд зменшив розмір пені, що стягалася, до 410 250 грн., але навіть і з урахуванням цього, торба пені фактично дорівнювала торбі основної заборгованості.
|
Андрій Авторгов |
Існує певна проблема, яка багато років не вирішується державою. Питання стягнення пені у відносинах між юридичними особами регулюється Законом "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Законом передбачено, що розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань вважається від простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУдіючою в період, за який платиться пеня.
Парадокс ситуації полягає в тому, що положення цього Закону поширюються виключно на правовідносини, суб'єктами яких є тільки підприємства, установи і організації незалежно від форм власності і господарювання і ФОП, але не поширюються на фізичних осіб.
Таким чином, в договорах, де однією із сторін є фізична особа, встановлення пені у будь-кому, навіть самому захмарному розмірі, законодавчо не обмежено і не заборонено. Цим користуються як банки і кредитні спілки, так і фізичні особи, що займаються підпільним лихварством.
У 2013 р. Конституційний Суд України рекомендував Верховній Раді законодавчо врегулювати питання відносно справедливого розміру неустойки за прострочування виконання позичальниками-фізособами грошових зобов'язань в стосунках споживчого кредитування, чого, на жаль, до сьогоднішнього дня так і не сталося.
Пам'ятаючи про право суду зменшити розмір неустойки, слід зазначити, що це право суду, а не обов'язок. Крім того, нерідкі випадки нарахування позивачем пені більш ніж за рік, а позовна давність застосовується судом тільки за заявою в сторони в спорі, і якщо відповідач не є юридично грамотним, він про це може і не знать, і така заява до суду першої інстанції просто не подать.
В зв'язку з цим дуже показовою є постанова Верховного Суду України у справі № 6-100цс14 від 3 вересня 2014 року. У вказаній справі торба основного боргу склала 1 495 805 грн., а торба стягнутої пені 7 838 018 грн.
При цьому, пеня у розмірі 1% в день була налічена за більш ніж півторарічний термін. У описаному випадку лише постанова ВСУ відмінила незаконні рішення нижчестоячих інстанцій, проте чи є у усіх сторін вітчизняного судочинства засобу на сплату судового збору і роботу юристів, щоб дійти до найвищої судової інстанції, і головне, знайти там справедливість?
Крім того, існує такий інструмент стягнення як старанний напис нотаріусащо має силу судового рішення. Не варто забувати про те, що згідно Порядку здійснення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріуси при здійсненні старанного напису мають право окрім суми боргу також стягати неустойку у вигляді штрафу і пені, якщо це передбачено договором.
Ще одне питання, яке суд не аналізував, - це питання правомірності нарахування пені в іноземній валютішляхом її числення від торби боргу у валюті, по "сьогоднішньому курсу", а не шляхом щоденного перерахунку курсу іноземної валюти по відношенню до гривни, що також є предметом окремого дослідження.
Таким чином, напрошується висновок: доки не будуть законодавчо врегульовані і приведені до справедливому балансу права кредитора і боржника в частині нарахування і стягненні пені в стосунках договору позики і кредитутрагедії, аналогічні тій, що сталася в Харківській області, можуть повторюватися.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
