Інтерес до Окружного адмінсуду Києва зріс в лютому 2015 року у зв'язку з гучним обшуком у суддів і наступними препирательствами Міністерства юстиції і органів судової влади. Ряду суддів ставиться службовий підлог -постановление рішень під час перебування за кордоном. Суд же заявив про протиправність обшуку і трактував неспівпадання дат в рішеннях (причина обшуку) як описки. Протест суддів був виражений у виді усунення усім складом від розгляду позову Міністерства до Комуністичної партії. У свою чергу, Міністр юстиції назвав такий крок підіграванням КПУ.
В результаті слідчих дій було виявлено 40 описок, що, як вважає П. Вовк, досить мало для 3 років роботи. Він відмітив, що в ЕГРСР можна знайти тисячі рішень з майбутньою датою - витрати роботи, зокрема, письмового виробництва. До того ж прокуратура міста могла запросити тимчасовий доступ до матеріалів, що цікавлять її, як безпосередньо в суді, так і в Державній судовій адміністрації. Вилучене суддям було повернено - у ряді випадків за рішенням суду, оскільки дії слідчого судді оскаржилися. В той же час виробництво не закрите. П. Вовк повідомив, що по зверненню Окружного адмінсуду Києва в міській прокуратурі відкрито виробництво відносно тиску на суд.
Тиск на суд
Коментуючи цю ситуацію, П. Вовк відмітив, що Суд не знаходиться в конфлікті з владою, адже заява про порушення суддями присяги і необхідності звільнення із-за самовідводу належить саме Міністрові юстиції, що відноситься до конкретної політичної сили, а його Міністерство є стороною у справі. Суддя вважає, що цей конфлікт лежить в політичній площині, що підтверджується і істотним зволіканням парламенту в призначенні суддів безстроково. Відмітимо, що Голова Вищого адміністративного суду вже просив Верховну Раду вирішити питання безстрокового призначення суддів адмінсудів, у тому числі і зважаючи на нераціональний використанню бюджетних коштів, адже суддівська винагорода суддям, що вимушено не здійснює правосуддя, виплачується на рівні посадового окладу судді. Зараз з 50 суддів Суду без повноважень залишаються 30, що обумовлює істотне навантаження на тих, що залишилися. Зрештою перевантаженість суддів ущемляє права громадян на суд, невдоволення яких знову-таки використовується для маніпуляцій громадською думкою і заяв про відсутність довіри до судів. При цьому П. Вовк не звинувачує парламент в цілому. Він вважає, що зволікання вигідно окремим політикам, які, по суті, змушують суд відмовляти в позовах до Кабміну (справи про заборону Компартії, про відміну соцвыплат на Донбасі). Нагадаємо, що 21 травня Верховна Рада прийняла Постанова № 479 - VIII "Про призначення суддів безстроково"але голосування проходило сумбурно - суддів то вносили в список, то виключали з нього. У обнародуваному документі значиться, що безстроково обраний суддя Окружного адмінсуду Києва Андрій Федорчук, ще 10 суддів не призначено.
| Павло Вовк |
Судді - заручники законодавства
На даний момент П. Вовку відомо про 7 карних виробництв відносно суддів, 2 виробництва торкаються так званих "майданных" справ - позовів про заборону мирних зборів, які були задоволені. Він не визнає провини суду, який був зобов'язаний діяти, і діяв у рамках чинного законодавства. До речі, про необхідність реформування законодавства у сфері мирних зборів зважаючи на його неоднозначність заявляв Європейський суд п правам людини ще в 2013 році (справи "Веренцов проти України", "Шмушкович проти України").
Нова Верховна Рада, що прийшла до влади в результаті заборонених мирних зборів, перерісших в силове протистояння, так і не дозволила громадянам вільно протестувати - Закон про мирні збори досі не ухвалений. Крім того, по словах П. Вовка, вже в 2014 році по Україні були задоволено близько 50 позовів держадміністрацій про обмеження права на мирні збори. Саме тому включення цієї категорії справ в закони "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" і "Про очищення влади" є нічим іншим як політичним тиском - вважає П. Вовк.
|
Альтернативна оцінка довіри до судової влади
"Політичність" протистояння судової влади із старанною і законодавчою кінець кінцем впливає на безпосереднього споживача її послуг - громадянина, що звернувся за захистом своїх прав. Саме тому П. Вовк просить не вірити статистиці, озвученій з високих трибун, про украй низький рівень довіри до судів. Реальну картину може дати лише опитування учасників судових процесів. Так, адмінсудами було задоволено більше 60 % позовів до держави, що, по словах П. Вовка, повинно свідчити про вищий рівень довіри населення.
В цілому, можна передбачати, що Окружний адмінсуд Києва підтримає пропозиція ВАСУ відносно відділення від системи загальних судів як правильного шляху в захисті громадянина від незаконних дій держави.
