Окружний адмінсуд Києва в постанові у справі № 826/20776/14 зобов'язав уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізосіб на ліквідацію банку надати Фонду додаткову інформацію про виплату відшкодування у розмірі 200 тис. грн. за рахунок засобів Фонду вкладникові, депозит якого був визнаний нікчемним Комісією з перевірки договорів, створеної Уповноваженим.
Позивач не був включений в перелік вкладників банку-банкрота у зв'язку з визнанням недійсним договори банківського вкладу (депозиту) на підставі ст. 38 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і ст. 228 Цивільного кодексуз посиланням на те, що вказана угода порушує публічний порядок і спрямована на незаконне заволодіння майном держави.
Під час перевірки Комісією було встановлено, що засоби на рахунок, відкритий на ім'я позивача, поступали в результаті так званого "дроблення" рахунку іншого клієнта. Тобто, з рахунку клієнта банку, розмір вкладу якого складав більше, ніж 200 тис. грн. ніби знімалися засоби і відразу ж ця сума "поступала" на рахунок, відкритий на ім'я позивача. Зокрема, фізична особа, яка мала значну суму грошових коштів на рахунку, домовлялася з працівниками банку про те, що нібито здійснюватиме "зняття" засобів у рамках існуючих лімітів, а інша особа "вноситиме" ці засоби на свій рахунок. В результаті таких дій, грошовий вклад зі значною сумою дрібнів або розподілявся на суми до 200 тис. грн. і цими подрібненими частками фактично перекладався на рахунки інших фізосіб.
Згідно з висновками Комісії, вказані дії здійснювалися з метою отримати кошти не від банку і не за рахунок банку, який в той момент вже не міг виконувати свої зобов'язання перед вкладниками по поверненню засобів, що належать ним, а отримати гроші від Фонду, тобто державні кошти. При таких обставинах витрати Фонду значно збільшуються без яких-небудь законних на те підстав.
За результатами роботи Комісією був складений протокол по визнанню нікчемними вкладів, яким Уповноваженому пропонувалося визнати нікчемними угоди (договори) вкладів (депозитів), згідно з переліком, вказаним в додатку до протоколу. Уповноважений визнав ці угоди нікчемними.
У свою черги суд вказав, що Уповноваженим не визначено конкретна основа нікчемності угоди неплатоспроможного банкуякі передбачені частиною 3 ст. 38 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", і не доведено, що договір банківського вкладу (депозиту) має ознаки нікчемної угоди (наприклад, у зв'язку з укладенням вказаного договору третя особа стала неплатоспроможною або позивач і банк є пов'язаними особами і укладений між ними договір не відповідає вимогам законодавства).
Згідно частини 1 ст. 228 ГК угода вважається нарушаещей публічний порядок, якщо вона була спрямована на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, ушкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної общини, незаконне заволодіння ім. Згідно частини 2 ст. 228 ГК угода, яка порушує публічний порядок, є нікчемною. Для застосування санкцій, передбачених ст. 228 ГК (стягнення в дохід держави), потрібна наявність наміру на здійснення угоди з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, здійснення удаваної угоди з метою приховання ухилення від сплати податків або з метою неправомірного отримання з держбюджету засобів шляхом відшкодування ПДВ у разі його несплати контрагентами до бюджету.
У цій справі відповідачами не приведені, а судом не встановлені підстави для визнання нікчемним договори банківського вкладу, ув'язненого між позивачем і ПАО "Комерційний банк "Український фінансовий світ"; відповідачами також не представлено доказів, що свідчать, що вказана угода порушує громадський порядок або спрямована на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, ушкодження майна держави.
Крім того, через положення частини 3 ст. 228 ГК питання недійсності угоди у разі недотримання вимоги про її відповідність інтересам держави і суспільства, його моральним принципам вирішується виключно судом.
Суд отмечтил, що відповідного судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу матеріали справи не містять, а про існування таких судових рішень ні суду, ні сторонам невідомо.
Таким чином, Уповноваженим не підтверджена наявність правових підстав для неувімкнення позивача в перелік вкладників банку, які мають право на відшкодування засобів по вкладах за рахунок Фонду.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.