Оскільки чинним законодавством не передбачено обмежень виплати посібника з тимчасової непрацездатності у разі смерті застрахованої особи, посібник повинен надаватися за увесь період захворювання, включаючи останній день хвороби, в який застрахована особа померла. Це роз'яснено в листі Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності № 5.2-32-316.
Законом "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що страховий випадок по соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності - подія, з настанням якого виникає право застрахованої особи, членів його сім'ї або іншої особи на отримання відповідно до цього Закону матеріального забезпечення.
Відповідно до ст. 19 Закону право на матеріальне забезпечення по страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства і члени їх сімей, що проживають в Україні, якщо інше не передбачене міжнародним договором України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи випробувальний термін і день звільнення), якщо інше не передбачене законом.
Згідно частини 2 ст. 22 Закони посібник з тимчасової непрацездатності в результаті захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві і професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з 6-го дня непрацездатності за увесь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності в порядку і розмірах, встановлених законодавством.
