Розглянувши справу № 3-20гс15колегія суддів Судової палати у господарських справах Верховного Суду України зробила правовий висновок відносно черговості задоволення вимог кредиторів банкрота, забезпечених запорукою, відповідно до ст. 31 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника і визнання його банкротом" (у редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин).
Абзацом 2 частини 6 ст. 14 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом" передбачено, що розпорядник майна зобов'язаний окремо внести в реєстр вимоги кредиторів, забезпечені запорукою майна боржника, згідно з їх заявами, а при їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо в реєстр зведення про майно боржника, яке є предметом запоруки відповідно до державного реєстру запорук.
Майно банкрота, що є предметом запоруки, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя відповідно до положень абз. 2 частини 2 ст. 26 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом".
Відповідно до підпункту "а" пункту 1 частини 1 ст. 31 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом" (у редакції, діючій на момент виникнення спірних правовідносин) засоби, отримані від продажу майна банкрота, спрямовуються в першу чергу на задоволення вимог, забезпечених запорукою.
ВСУ роз'яснив, що законодавець чітко визначив процедуру внесення вимог кредиторів, забезпечених запорукою майна боржника, в реєстр вимог кредиторів і задоволення таких вимог, вказавши, що майно боржника, яке є предметом запоруки, включається в конкурсну масу, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
