Вищий адміністративний суд в листі від 18 листопада 2014 року № 1602/11/10/14-14 роз'яснив, що незалежно від причин непогашення своєчасно погодженої суми грошового зобов'язання, платник податків після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення. Пункт 126.1 ст. 126 Податкового кодексувстановлюючий штраф за несплату платником податків грошового зобов'язання і / або авансових внесків по податку на прибуток підприємств впродовж встановлених термінів, є універсальним приписом, підметом застосуванню у будь-яких випадках прострочення встановленого НК терміну сплати погодженого податкового зобов'язання. Передбачена відповідальність у вигляді штрафу застосовується через сам факт погашення податкового боргу з простроченням і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну простроченняа не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного або примусового, в повній сумі або частями).
Враховуючи це розстрочка виконання судового рішенняпримененнная адміністративним судом, не звільняє платника податків від відповідальності, передбаченої пунктом 126.1 ст. 126 НК.
Судове рішення про розстрочку присудженої судом суми податкового боргу не змінює об'єму податкового боргу платника податків - боржника (у тому числі суми податкового боргу, а також розміру штрафу за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання), оскільки суд не наділений відповідними повноваженнями. Об'єм податкового зобов'язання, а також відповідальність за його невиконання визначається виключно нормами податкового законодавства, у тому числі пунктом 126.1 ст. 126 НК. Факт дотримання при цьому термінів сплати, встановлених в судовому рішенні, не впливає на порушення термінів сплати погоджених грошових зобов'язань і не може нівелювати правове значення останніх.
Правопорушення, відповідальність за яке встановлена пунктом 126.1 ст. 126.1 НК, полягає в несвоєчасній сплаті суми погодженого грошового зобов'язання. Відповідне порушення є закінченим у момент закінчення передбаченого податковим законодавством терміну сплати погодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов'язання, а розмір штрафу визначається нормативно і фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або більше 30 днів).
У свою чергу, розстрочка судом в процесі виконання судового рішення присудженої їм з платника податків суми податкового боргу (сплата якої на час вирішення суперечки в суді вже є простроченою) не впливає на факт здійснення правопорушення, оскільки воно є досконалим до моменту відповідної розстрочки, а тому розстрочка виконання не змінює об'єму відповідальності платника податків (не зменшує і не збільшує).
Правове укладення з приводу застосування цих положень у разі порушення граничних термінів сплати погодженої суми податкового зобов'язання залежно від того, як платник податків її сплатив - добровільно або на підставі рішення суду, у тому числі і при розстрочці його виконання, викладено в постанові ВСУ від 18 вересня 2014 року у справі № 21-279а14 за позовом комунального підприємства "Міський водоканал" до Державної податкової інспекції в р. Нова Каховка Херсонської області державної податкової служби про визнання протиправними і відміні податкових повідомлень-рішень.
